Службові частини мови+вигук. Коригуюче навчання.Варіант I

службова частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення слів і форм слів

службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника , займенника від інших слів у словосполученні та реченні

службова частина мови, яку вживають для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення

особлива частина мови, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх

 іменником

прийменником

прислівником

займенником

прийменником

прислівником

 прийменником

іменником

 розташований по/серед села

по/між молодих берізок

гуляння під/час свята

бігти на/зустріч вітру

 до, над, та, проте

щоб, біля, як, від

 щоб, начебто, навколо, та

 щоб, та, але, бо

з/попід

за/ради

за/для

 по/між

 прийм., непохідн, прост., ужито із Зн.в.

 прийм., похідн, складн., ужито із Р.в

прийм., похідн, складен., ужито із Д.в.

 прийм., похідн, прост., ужито із Зн.в.

Десь у житі кричав перепел.

У присмерку літають ластівки низько

Хлопці служили у гвардії

Коріння вросло в тверду землю

найчастіше підметом

 не є членом речення

найчастіше присудком

завжди обставиною

будь/як, що/небудь, скажи/но

 казна/коли, аби/кого, хтозна/що

отож/бо, ну/бо, таки/прийшов

які/ж/бо, колись/то, що/небудь

з-понад, тільки що, де таки

згідно з; відповідно до; поруч із; за винятком

під-кінець, з-над, з-поміж, із-за

посеред, усвісні, переді мною, повздовж

Концерт розпочнеться в десять годин

Усе стало зрозуміло з його розповіді

Завтра писатимемо контрольну роботу по фізиці

 Він почав працювати по контракту