Соціально-економічне життя Наддніпрянщини на початку 19 ст.

територія компактного проживання євреїв, що існувала в Росії в 1791–1917 рр., за межами якої їм було заборонено селитися.

Більшість українського населення Лівобережжя та Слобожанщини становили

селяни, перебували в особистій залежності від поміщиків та були прикріплені до їхніх маєтків.

система правових норм, згідно з якими селяни не були особисто вільними, а належали власнику землі, на котрій вони проживали, і не могли без його згоди змінити місце проживання або рід діяльності.

Основною формою визиску поміщицьких селян була

селяни за постійну панщину отримували місячне утримання харчами та одягом це -

імператорський указ про вільних хліборобів, згідно з яким передбачалася можливість звільнення від кріпацтва як окремих родин, так

і цілих сіл за спільним рішенням поміщиків і селян за викуп чи за відробіток, або й безкоштовно був виданий

процес розвитку продуктивних сил суспільства, під час якого відбувається перехід від мануфактурного до машинного виробництва.

На середину ХІХ ст. Наддніпрянщина забезпечувала понад 80 відсотків загальноімперського виробництва цукру. Слави перших українських цукрозаводчиків здобули брати

Становище робітників більшості фабрик і заводів було вкрай важким. Робочий

день тривав

особлива система організації війська в Росії, яка поєднувала військову службу з сільськогосподарською працею. Існувала у 1817–1857 рр. Завдяки цьому Росія скорочувала витрати на утримання величезної армії.

Де було перше Порто-франко в Україні?