Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст.

Який характер зберігала економіка України у першій половині ХІХ ст.?

Головний виробник сільськогосподарської продукції у першій половині ХІХ ст. на території Наддніпрянищини.

Основна форма експлуатації поміщицьких селян.

Кріпосне право, кріпацтво - це ...

Основна одиниця адміністративно-територіального поділу українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Поглиблення сільськогосподарської спеціалізації сприяло

Нова модель соціально-економічного розвитку була характерна на території ...

Місто, яке у 1817 р. отримало статус відкритого вільного порту (порто-франко).

Завод, який у 1843 р. збудовано фірмою «Брати Яхненки й Симиренко» в селі Ташлику на Черкащині.

Перші українські цукрозаводчики:

Чумаки з Криму возили:

Заміна основних ручних знарядь праці системою робочих машин, впровадження у виробництво парових двигунів, формування пролетаріату та буржуазії — це ознаки...

Зазначте ознаки кризи у сільському господарстві Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст.

1. Низька товарність господарства.

2. Посилення кріпосницького гніту.

3. Зменшення плати кріпакам за їхню роботу.

4. Зростання кількості безземельних селян.

5. Переведення усіх кріпаків із відробіткової ренти на грошову.

6. Падіння цін на сільськогосподарську продукцію у зв’язку з її перевиробництвом.

«Промисловий переворот (революція)» - це...

Зміни у промисловому розвитку Східної України в першій половині 19 ст.

Одним із поміщиків, який обстоював раціональне ведення сільського господарства, був Василь Каразін. Його зусиллями:

Городищенські цукроворафінадний завод, збудований наприкінці 1840-х рр. поблизу с. Млієва – найпотужніший і наймодерніший у галузі. За технічним оснащенням цей завод був найкращим у Росії і не поступався рафінадним заводам Європи, зокрема Франції.

На машинобудівному заводі промислової фірми «Брати Яхненки й Симиренко» було споруджено два пароплави з металевим корпусом – «Українець» та «Ярослав Мудрий», що курсували Дніпром між Києвом і Кременчуком.

У 1817 р. в столиці імперії було ухвалено рішення про скасування режиму порто-франко в Одесі.