Тексти А та Б об’єднує думка про те, що Олена Теліга була людиною

рішучою лише в поезії

замкненою та відстороненою

слова, а не діла

твердих переконань та активної дії 

про настрої в Києві 1941 року

про людські якості Олени Теліги

про роботу Олени в літературному часописі «Литаври»

про арешт поетеси

«Не лічу слів. Даю без міри ніжність».

«Купати душу у холодній зливі».

«Не треба слів! Хай буде тільки діло!»

«Мій біль бринить…»

 чорний капелюх

робота в редакції

нічні зустрічі під час поліційної години

життя в холодному неопалюваному помешканні

примирливе

байдуже

стримано-нейтральне

непримиренне

 зовнішню суворість поетеси

поєднання сили характеру й людської теплоти

її вікову відмінність від інших

її літературну діяльність 

самотність митця

служіння національній справі

страх перед майбутнім

конфлікт поколінь

розповідь

роздум

опис 

Празької школи української літератури

поетів-шістдесятників

модерної стильової течії 90-х років

течії неоромантизму 

хто дебютував у 60-х роках ХХ століття, але не належав до шістдесятників

хто емігрував не з власної волі, а з диктату таких життєвих обставин, коли доводилось вибирати поміж смертю чи таборами й еміґрацією

поети, чия творчість була перервана сталінськими репресіями

митці, які принесли в літературу модернізм та постмодернізм, орієнтацію на європейську культуру 

Володимира Винниченка

Олега Ольжича

Василя Стуса

Василя Симоненка