Речення з однорідними членами

полинули, закружляли

зранку, навесні

далекі, невідомі

ластівки, солов'ї

однорідні члени речення

звертання

вставні слова

підмет і присудок

Полювати на дрібних тварин злітаються хижі птахи: орли, сови, яструби.

Усе зникло: і місто, і гори, і поле, і гай.

Діти кинулись рвати чудові квіти – рожеві гвоздички, лілові дзвіночки.

Береги, лози, вода – усе було залите гарячим сонцем.

Мабуть, від учителя я взяв святу любов до книжки.

Будь ласка, не дивуйтесь тому диву.

Мудрість, кажуть, приходить з роками.

Справді сонце встало, оглянуло світ.

А Розкішні орхідеї цвітуть в оранжереї.

Б Крізь високі стебла трави прозирали блакитні, сині й лілові волошки.

В Веселе сонце заглядає у віконце.

Г Козак мовчить, зате все знає. 

А Карпо знав добре всі стежки, галявини, луки в селі.

Б І все поволі зникало і море, і скелі, і земля.

В Серед ночі гуси знялися, полетіли.

Г Ось вода вийшла з берегів, затопила луки

Осінні ночі сумні та довгі.

Черемош піниться, шумить, вирує хвилями

Долинає гарна пісня з лугу.

Запахла весна первоцвітами, пролісками, крокусами, тюльпанами.

Присудок

підмет

додаток

обставина

підмет

присудок

обставина

додаток

підмети та присудки;

обставини та означення;

 тільки другорядні члени речення;

будь-які члени речення.

узагальнювальне;

пояснювальне;

об'єднувальне;

однорідне.

Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки. 

І над водою і над гаєм все мовчить. 

І доріжки і стежини усе замело снігом.

Верба й калина символи України.

вставні слова або сполучення слів

однорідні прислівники і дієслова

однорідні члени речення - присудки

кілька граматичних основ

однорідні присудки

однорідні підмети

однорідні означення

однорідні додатки

Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий (Б.-І. Антонич).

Люблять жінки свою ланкову за слово тверде за веселу вдачу й надійну дружбу. (А. Шиян.)

Світало. Голубі сині фіолетові рожеві пасма снувались над горами. (І. Цюпа.)

Я живу і борюсь і творю для людей. (В. Забаштанський.)

Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили.

З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки.

На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.

Усе в чеканні - спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.

Шумить верхами буйний ліс: дуби, берези, буки (Марійка Підгірянка).

Гай буває тільки листяний: березовий, вільховий, грабовий (П. Федотюк);

Дощило скрізь: над яром, над болотами, над лісом (В. Шкляр).

У слові є все: злагода, спокій, надія (П. Загребельний);

Усе мене тішить - ліси і садки, озера, річки, глибокі, ставки (О. Василенко).

Просинаюся і чую: пісню звідусіль, з неба ,з повітря, із землі (О. Довгоп'ят).

Мова й музика - мають дещо спільне, ритм, тональність, мелодію (О.Авксентьева).

Я грав музику великих митців: Верді, Бетховена, Шопена, Чайковського, Лисенка (Я. Загребельний).

двокрапку

тире

кому

Злітаються різні круки, консультанти і політтехнологи.

Співають навколо птахи і вітер.

Подарували телефон, мікрофон, чохол і планшет.

Ні вдень, ні ввечері не співали птахи.

Умостився Морозенко на столітнім дубі (В.Скомаровський).

Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс (О.Сенатович).

По дорозі торохтить зима на возі (Т.Коломієць).

Стали білі всі доріжки, вулиці, дахи, сад (Н.Мудрик).

Велику кількість книг прочитав я.

Його кидало то в жар, то в холод.

Були б і ви так рано вдома.

Щасливо, радісно весільно квітує нива молода.

Тягнуться до сонця і квіти, і трави, і віти кучеряві.

Сила, та розум – краса людини.

У нашому саду ростуть такі дерева – яблуні, груші, сливи. 

відповідають на те саме запитання

стосуються того самого слова

виражають ставлення мовця до висловленого

виконують однакову синтаксичну роль