Тематичне оцінювання. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ століття

 греко-католицьке духовенство

 православне духовенство

 католицьке духовенство

інтелігенція

  Галичина, Буковина, Поділля

 Буковина, Поділля, Закапраття

 Галичина, Буковина, Закарпаття

Галичина, Буковина, Полісся

 Лук'ян Кобилиця

Олекса Довбуш

Устим Кармелюк

Володимир Антонович

1810-1825 рр.;

1813-1835 рр.;

1843-1844 рр.;

1846-1847 рр.

 джерело дешевої сировини;

центр фабрично-заводської промисловості;

 місце збуту промислових товарів;

ремісничо-мануфактурне виробництво.

1816 р.;

1834 р.;

1837 р.;

1840 р.

Маркіян Шашкевич;

Іван Могильницький;

Іван Вагилевич;

Яків Головацький.

 Будапешті;

Львові;

Перемишлі;

Відні.

1789 р.;  

1831 р.;

1848 р.; 

1861 р.

реформи Марії Терезії та Йосифа II;

польське повстання 1830 р.;

революція 1848—1849 рр.;

селянське повстання під проводом Л. Кобилиці

здобуло широкі виборчі права; 

скасовано панщину;  

отримало право на трудову еміграцію;

було ліквідовано сервітути

 а, в, г, б

 в, а, г, б

  г, а, б, в

 г, б, а, б

1830-1831 рр.

1833-1837 рр.

1846-1847 рр.

1863-1864 рр.

1830–1833 рр. 

1833–1837 рр.

1848–1851 рр. 

1846–1847 рр.

«Історія русів»  

«Зоря Галицька»  

«Русалка Дністровая» 

«Історія України-Руси».

Київ 

Львів

Харків

Чернівці

 створення «Руської трійці», видання «Русалки Дністрової»;

 організація Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Слов’янського з’їзду в Празі;

 видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові;

заснування Руського інституту при Львівському університеті, то­вариства "Просвіта".

 вперше було створено політичну партію українців — Головну руську раду;

українську мову дозволили вільно викладати в школах, гімназіях та університетах;

представники українського населення здобули право взяти участь у виборах до австрійського парламенту;

відбувся територіально-національний поділ Галичини на польську та українську автономні провінції.

повалення монархії та об’єднання Галичини з Наддніпрянською Україною;

 створення незалежної держави на теренах Галичини, Закарпаття та Буковини;

побудови федерації слов’янських народів та входження Галичи­ни до її складу;

поділу Галичини за етнічним принципом і надання її східній час­тині автономії.

"Дневник руський"

"Зоря Галицька"

"Основа"

Буковина

Галичина

Закарпаття

Поділля

початок національного відродження на західноукраїнських землях.

політизацію національно-визвольного руху в Австрійській імперії.

розгортання національного руху під релігійними гаслами.

переорієнтацію українського руху на Російську імперію.

Варшавське генерал-губернаторство

Західноукраїнський округ

Королівство Галичини і Лодомерії

Новоросійсько-Бесарабське князівство

М. Шашкевич, Т. Шевченко, І. Могильницький

М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький

М. Шашкевич, О. Духновича, М. Костомаров

Я. Головацький, В. Білозерський, І. Вагилевич

лісова

нафтова

соляна

усі варіанти правильні

ополячення

русифікація

націоналізація

денаціоналізація

Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Товариства галицьких греко-католицьких священиків.

Русько-української радикальної партії.

Головної руської ради.

виходити з общин

користуватися сервітутами за плату

переселятися на хутори.

утворювати кооперативні товариства.

домоглися ліквідації поміщицького землеволодіння.

здобули у власність сервітути.

були об’єднані в громади (общини).

звільнилися від повинностей на користь поміщика.

 високий порівняно з іншими верствами українського суспільства рівень освіченості

наявність власної політичної організації для початку боротьби

тісна співпраця з Російською православною церквою і російським визвольним рухом

наявність значних земельних володінь і залежних селян

підбурював селян до повстання.

висловлював москвофільські погляди.

належав до Русько-української радикальної партії.

був членом «Руської трійці».

пропагуванні ідей федерації християнських слов’янських республік.

піднесенні статусу української мови, розширенні сфери її вжитку.

розбудові Австрії як парламентської федеративної республіки.

наданні галицьким українцям права обіймати державні посади

видання «Зорі Галицької», відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.

проведення Слов'янського з'їзду в Празі, започаткування «нової ери» в українсько-польських відносинах

створення товариства «Просвіта» та Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

заснування першого просвітницького товариства греко-католицьких священиків, видання «Русалки Дністрової»