Односкладні речення

По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.

Навколо запахло чебрецем і м’ятою.

Батьківщину і матір не вибирають.

Ночвами моря не перепливеш.

Бережи честь змолоду.

Поспішайте творити добро!

Лупайте сю скалу!

Щозміни норму виконуємо на сто відсотків.

Держи кишеню і уста замкненими.

Немає пісні без любові.

День народження святкуватиму пізніше.

Спинися, мить, зіграй сонату вічну!

Правда неправду перетягне.

Батьків не вибирають.

Нарешті ремонтують магістраль.

Правди не сховаєш.

Коней на переправі не міняють.

З двох бід вибирають меншу.

У синіх відрах листя лопушине.

За вікном жоржини й чорнобривці

Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.

У тихім сквері серед віт мармурова Венера.

Твої спогади світлі, але щемливі.

Семеро одного не ждуть.

Весна, і смерть, і світле воскресіння.

Незабаром має світати.

Дарованому коневі в зуби не дивляться.

По радіо повідомляють про нельотну погоду.

Світало.

Тополі. Палаци. Небо.

Сонцю над світом горіти.

Там усе правильно записано.

А в степу весніє, весніє...

Погуляю понад морем та розважу своє горе.

Після вечері зразу ж лягали спати.

Чесне діло роби сміло.

Вхід до землянки зробили під великими горіховим кущем.

Посій в пору, будеш мати зерна гору.

Настав пекучий полудень.

Пахне морем і озоном від притихлої землі. 

Вересніє.

Дихалося вільно.

Пахне травою.

Пливемо назустріч сонцю.

Білий цвіт - чорна печаль.

Кожна людина неповторна.

Орфею, грай на сопілці!

Промені як вії сонячних очей!

Працює із задоволенням.

З нетерпінням чекаю осені.

Плануємо зустрітися завтра.

Раптом виросли в мене і сплеснули крила.