Тире між підметом і присудком

З неба як розтоплене золото ллється на землю блискучий світ сонця. 

У букварях ти наряджена і заспідничена поворозками зв’язана ледве жива...

Небо над дорогою синій кришталь.

Усе геніальне просте.

Мова не полова.

Мова одяг думок.

Книги морська глибина.

Сини як зима і літо.

Квітки конвалії найніжніші.

Твої очі як зорі.

Мова не полова.

Лиш боротись значить жить!

У наш час екологія це розгалужена система наук.

 Природа ось законодавець смаку краси і досконалості.

На гіллі рясному цвіт немов сніжинки.

Україна - розкішний вінок з рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі . 

Вік звікувати - не в гостях побувати.

 Яке то щастя - свій народ у світлі бачити.

підмет і присудок виражені іменниками в Н.В.

підмет і присудок виражені числівниками в Н.В.

підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова.

присудок стоїть перед підметом

підмет виражений займенником

Присудок має порівняльне значення

Слово не стріла, а глибше ранить.

Почуття міри це якість митця.

Зимове сонце як вдовине серце.

Ці квіти спогади про світлі дні.

Життя не дим і не омана.

Ти наше диво калинове.

Старість не радість.

Земля мов казка.

Відчувати в окопі живу душу біля себе це справжнє щастя.

 Вересень запалив осінні вогнища у лісах і дібровах.

У гаю весело щебетали пташки.

Вітер з моря розносив прохолоду.

 У жовтому вбранні йде осінь.