«Українські землі у складі Російської імперії наприкінці 18 – у першій половині 19 ст.

 Катеринослав;

Харків; 

Одеса; 

Полтава.

Херсон; 

Миколаїв; 

Маріуполь;

Одеса.

 1806–1812 рр.; 

1810–1812 рр.;

1825–1826 рр.; 

1846–1847 рр.

 Київська, Чернігівська, Харківська; 

 Катеринославська, Чернігівська, Подільська; 

Волинська, Катеринославська, Подільська;  

Чернігівська, Подільська, Таврійська.

 1806–1812 рр.; 

 1810–1812 рр.; 

 1825–1826 рр.;

 1847–1848 рр.

 Союз благоденства;

 Північне товариство;

 Південне товариство; 

 Товариство об’єднаних слов’ян.

 машинобудівний; 

 цукровий;

чавуноливарний; 

 мідяний.

 російсько-турецької війни 1787–1791 рр.; 

 російсько-турецької війни 1806–1812 рр.; 

 російсько-французької війни 1812 р.; 

 російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

 адміністративно-територіальний поділ з урахуванням факту етнічного розселення; 

 нехтування відмінностями національного походження та

 історичних традицій; 

сприяння заселенню українських міст винятково українцями; 

підтримка самоврядування міст, українського судочинства.

початок промислового перевороту;

панування фабрично-заводського виробництва; 

 будівництво перших залізниць; 

 уповільнення зростання чисельності міського населення; 

поява нових галузей промисловості, зокрема цукрової.

створення видавничо-культурних, просвітницьких, археографічних закладів й організацій;

збирання та публікація українських народних пісень, легенд 

тощо; 

дослідження звичаїв і вірувань, написання історичних 

трактатів і художніх творів;

 створення перших політичних партій;

формування й поширення серед загалу вимоги суверенітету нації у межах незалежної держави.

 інтенсивний шлях розвитку сільського господарства; 

зменшення визиску селянства та його майнового розшарування; 

 збереження кріпосницьких відносин; 

 домінування поміщицького землеволодіння; 

 панування натурального господарства;

 наростання антикріпосницьких виступів; 

завершення промислового перевороту.