Українські землі у складі Російської імперії наприкінці 18 – у першій половині 19 ст.

 Катеринослав;

Харків; 

Одеса; 

Полтава.

Херсон; 

Миколаїв; 

Маріуполь;

Одеса.

 1806–1812 рр.; 

1810–1812 рр.;

1825–1826 рр.; 

1846–1847 рр.

 1806–1812 рр.; 

 1810–1812 рр.; 

 1825–1826 рр.;

 1847–1848 рр.

 Союз благоденства;

 Північне товариство;

 Південне товариство; 

 Товариство об’єднаних слов’ян.

 машинобудівний; 

 цукровий;

чавуноливарний; 

 мідяний.

 адміністративно-територіальний поділ з урахуванням факту етнічного розселення; 

 нехтування відмінностями національного походження та

 історичних традицій; 

сприяння заселенню українських міст винятково українцями; 

підтримка самоврядування міст, українського судочинства.

початок промислового перевороту;

панування фабрично-заводського виробництва; 

 будівництво перших залізниць; 

 уповільнення зростання чисельності міського населення; 

поява нових галузей промисловості, зокрема цукрової.

 П. Пестель;

 С. Муравйов-Апостол;

 Т. Шевченко; 

 В. Капніст. 

створення видавничо-культурних, просвітницьких, археографічних закладів й організацій;

збирання та публікація українських народних пісень, легенд 

тощо; 

дослідження звичаїв і вірувань, написання історичних 

трактатів і художніх творів;

 створення перших політичних партій;

формування й поширення серед загалу вимоги суверенітету нації у межах незалежної держави.

 «Малоросійське товариство»;

 Товариство об’єднаних слов’ян;

Кирило-Мефодіївське товариство;

«Південне товариство» декабристів.

1-Д;2-Б;3-А;4-В

1-А;2-В;3-Д;4-Г

1-В;2-А;3-Д;4-Б

1-В;2-А;3-Д;4-Г

Волинська;  

 Київська; 

Катеринославська; 

 Полтавська; 

Харківська;

 Чернігівська.

 інтенсивний шлях розвитку сільського господарства; 

зменшення визиску селянства та його майнового розшарування; 

 збереження кріпосницьких відносин; 

 домінування поміщицького землеволодіння; 

 панування натурального господарства;

 наростання антикріпосницьких виступів; 

завершення промислового перевороту.

побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі; 

 створення федерації слов’янських народів на чолі з Польщею – «непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім»;

поділ Росії на 13 федеративних штатів, два з яких – 

Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею у Харкові; 

утвер-

дження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян; 

 формування на Чернігівщині й Полтавщині 60-тисячного козацького війська; 

знищення самодержавства й скасування кріпацтва та суспільних станів.

збирали кошти на видання нових книг і відкриття народних 

шкіл;

 налагоджували зв’язки з російським декабристським рухом;

писали наукові праці й виступали з лекціями в навчальних 

закладах Києва;  

готувалися до організації збройного повстання в Україні;

 розповсюджували антиурядові твори, готували прокламації;

 заснували перший український професійний театр.

Створення незалежної України

Пропаганда комуністичних ідей

Об'єднання слов'янських народів у федерацію

Підтримка монархічного ладу в Росії

Микола Костомаров

Тарас Шевченко

Пантелеймон куліш

Всі перелічені

Поширення творів Тараса Шевченка

Донос одного зі студентів про діяльність братства

Арешт Миколи Костомарова під час з'їзду

Революція 1848 року

"Книга буття українського народу"

"Маніфест комуністичної партії"

"Історія русів"

"Журнал київської старовини

Існування окремих держав із спільним управлінням

Збереження автократії в слов'янських країнах

Повна інтеграція слов'янських народів у єдину державу

Відмова від державних кордонів

Страта

Заслання забороною писати і малювати

Тюремне ув'язнення на 10 років

Примусові роботи на будівництві

Поширення національної ідеї серед інтелігенції

Прийняття нової конституції російської імперії

Створення незалежної української держави

Повалення царського режиму