«Українські землі у складі російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»

 Київська, Чернігівська, Харківська; 

 Катеринославська, Чернігівська, Подільська; 

Волинська, Катеринославська, Подільська;  

Чернігівська, Подільська, Таврійська.

 1806–1812 рр.; 

 1810–1812 рр.; 

 1825–1826 рр.;

 1847–1848 рр.

 Союз благоденства;

 Північне товариство;

 Південне товариство; 

 Товариство об’єднаних слов’ян.

 машинобудівний; 

 цукровий;

чавуноливарний; 

 мідяний.

 російсько-турецької війни 1787–1791 рр.; 

 російсько-турецької війни 1806–1812 рр.; 

 російсько-французької війни 1812 р.; 

 російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

 адміністративно-територіальний поділ з урахуванням факту етнічного розселення; 

 нехтування відмінностями національного походження та

 історичних традицій; 

сприяння заселенню українських міст винятково українцями; 

підтримка самоврядування міст, українського судочинства.

початок промислового перевороту;

панування фабрично-заводського виробництва; 

 будівництво перших залізниць; 

 уповільнення зростання чисельності міського населення; 

поява нових галузей промисловості, зокрема цукрової.

 П. Пестель;

 С. Муравйов-Апостол;

 Т. Шевченко; 

 В. Капніст. 

створення видавничо-культурних, просвітницьких, археографічних закладів й організацій;

збирання та публікація українських народних пісень, легенд 

тощо; 

дослідження звичаїв і вірувань, написання історичних 

трактатів і художніх творів;

 створення перших політичних партій;

формування й поширення серед загалу вимоги суверенітету нації у межах незалежної держави.

 «Малоросійське товариство»;

 Товариство об’єднаних слов’ян;

Кирило-Мефодіївське товариство;

«Південне товариство» декабристів.

Волинська;  

 Київська; 

Катеринославська; 

 Полтавська; 

Харківська;

 Чернігівська.

 інтенсивний шлях розвитку сільського господарства; 

зменшення визиску селянства та його майнового розшарування; 

 збереження кріпосницьких відносин; 

 домінування поміщицького землеволодіння; 

 панування натурального господарства;

 наростання антикріпосницьких виступів; 

завершення промислового перевороту.

Катеринославська;  

Київська;  

 Волинська;

Подільська; 

 Полтавська; 

Харківська.

побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі; 

 створення федерації слов’янських народів на чолі з Польщею – «непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім»;

поділ Росії на 13 федеративних штатів, два з яких – 

Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею у Харкові; 

утвердження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян; 

 формування на Чернігівщині й Полтавщині 60-тисячного козацького війська; 

знищення самодержавства й скасування кріпацтва та суспільних станів.

збирали кошти на видання нових книг і відкриття народних 

шкіл;

 налагоджували зв’язки з російським декабристським рухом;

писали наукові праці й виступали з лекціями в навчальних 

закладах Києва;  

готувалися до організації збройного повстання в Україні;

 розповсюджували антиурядові твори, готували прокламації;

«Енеїда» Івана Котляревського; 

 «Малоросійські пісні» Михайла Максимовича;

«Історія України-Русі» Михайла Грушевського.

«Історія Малої Росії» Дмитра БантишаКаменського;

Буржуазія;

Робітництво

Дворянство

Інтелігенція

бо частина задунайців перешла на бік росіян під час російсько-турецької війни і султан наказав знищити українську фортецю

бо російські війська перейшли р. Дунай під час російсько-турецької війни і помстилися колишнім запорожцям

бо козаки - задунайці знайшли краще місце для розташування Січі

 Херсон; 

 Миколаїв; 

 Маріуполь;

Одеса.