Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

1848

1861

1873

1890

Одесу і Балту

Київ і Одесу

Одесу і Харків

Катеринославі і Ромни

1848 р., 1861 р.

1853 р., 1856 р.

1863 р., 1876 р.

1868 р., 1878 р.

перший український політичний журнал, що виходив у Женеві;

перший

український літературно-науковий щомісячний журнал, що виходив у Петербурзі;

друкований орган Київської громади в 1874–1875 рр.;

перший український

тижневик, від якого бере початок українська преса в Галичині.

Володимир Антонович, Федір Вовк, Павло Чубинський;

Яків Головацький,

Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич;

Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш,

Василь Білозерський;

Михайло Драгоманов, Михайло Павлик, Сергій Подолинський.

пропаганда соціалістичних ідей і повстання проти самодержавства; 

видання підручників та популярних книжок українською мовою; 

створення мережі таємних антиурядових революційних гуртків

організація недільних шкіл для дорослого населення; 

підготовка до терористичних актів проти царських посадовців

гурток студентів Київського університету, створений наприкінці 1850-х рр. з вихідців з польських або давно сполонізованих українських родин, які прагнули на власному прикладі реалізувати ідею єдності з народом; 

перша українська легальна громадсько-політична організація, яка прагнула автономії України у складі Російської імперії; 

перша українська політична організація в підросійській Україні, діяльність якої ґрунтувалася на засадах самостійності України;

самостійне наукове товариство, створене в Києві 1873 р. з метою вивчення географії, етнографії, економіки Правобережної України.

масштабне зростання селянського руху за звільнення від кріпосницької залежності та наділення селян землею;

прагнення юридично зрівняти всі стани в імперії; 

невміння більшості поміщиків раціонально організовувати сільськогосподарське виробництво;

поразка в Кримській війні, яка яскраво засвідчила відсталість держави в економічному та військовому плані;

потреба розвитку селян ського підприємництва, збільшення кількості робітників у промисловості.

суд ставав закритим від громадськості, заборонялася присутність представників преси; 

запроваджено інститут присяжних засідателів, які виносили вердикт;

скасовано інститут присяжних повірених (адвокатів), які забезпечували правову консультацію та захист сторін;

суд залежав від органів адміністративного управління, оскільки підпорядковувався владі губернатора.

більшість промислових підприємств України мали виробляти готову продукцію; 

підтримка урядом вугледобувної, металургійної, залізорудної галузей економіки;

проведення рівномірної економічної модернізації в різних регіонах; 

прибутки, отримані з України, спрямовувалися на розвиток України

істотно зменшилося видання книжок українською мовою; 

занепав громадівський рух, припинено діяльність недільних шкіл;

закрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства;

припинено видання «Київського телеграфа» – друкованого органу Київської громади;

припинено діяльність осередків «Просвіт» у Києві, Миколаєві, Катеринославі. 

видавати українською мовою оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот, театральні вистави й публічні читання;

видавати українською мовою історичні літературні пам’ятки та художні твори, навіть за умови їх написання згідно із загальноросійською орфографією;

видавати в підросійській Україні книги церковнослов’янською та російською мовами для навчання грамоти;

завозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою;

вживати принизливі та образливі характеристики за ознакою національної належності на теренах Російської імперії.