УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в другій половині ХІХ ст. Урок - узагальнення. ЗНО

Валуєвського циркуляру (1863 р.)

Емського указу (1876 р.)

Університетського статуту (1884 р.)

Столипінського циркуляру (1906 р.)

початку промислового перевороту

завершенню промислового перевороту та розгортанню індустріалізаціі.

завершенню індустріалізації та початку монополізації

завершенню монополізації

Брацлавщину

Західне Поділля

Східну Київщину

Південну Бессарабію

демографічний вибух і збереження великого землеволодіння

соціальне розшарування селянства та зростання чисельності робітників

скасування панщини та міграція селянства із західноукраїнських земель

поразка першої Російської революції та проведення Столипінської реформи

постанова російського уряду про закриття на території імперії осередків товариства «Просвіта» та Літературного товариства ім. Т. Шевченка

розпорядження російського міністра внутрішніх справ про заборону видання українською мовою навчальних книг, закриття недільних шкіл

спільна ухвала Сенату та Синоду Руської православної церкви про заборону перекладу українською мовою Біблії та інших богослужебних книг

таємне розпорядження російського імператора про заборону друкування та завезення з-за кордону книг українською мовою

Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, журналу «Основа», доктор історії Київського університету (з 1864 р.), член-кореспондент Російської академії наук (з 1876 р.)

Організатор і голова Київської громади, головний редактор Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864—1880 рр.), професор Київського університету (з 1878 р.).

Ініціатор відкриття Харківського університету (1805 р.), створення Філотехнічного товариства (1811 р.), за критику існуючого ладу був ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці (1820 р.)

Активний учасник Київської громади, емігрував до Швейцарії (1875 р.), де заснував Вільну українську друкарню, видавав український журнал «Громада»

виплата селянами викупних платежів

переселення іноземних колоністів

створення військових поселень

виокремлення селянських наділів з общини

Катеринослав та Кременчук

Харків та Полтаву

Одесу та Балту

Київ та Чернігів

початок Кримської війни

розгортання «Київської козаччини»

активізація діяльності підприємців-меценатів

вибух польського національно-визвольного повстання

таємні організації народовців, створені студентами та гімназистами Львова, що спрямували свою діяльність на просвітницьку роботу серед селянства

напівлегальні об’єднання української інтелігенції, діяльність яких мала культурницьке та суспільно-політичне спрямування

гуртки хлопоманів, створені письменниками-українцями Катеринослава та Луганська, які активно пропагували твори та ідеї Т. Шевченка серед робітників

таємні революційні організації, створені студентами Харкова, що висунули вимоги знищення національного гноблення, відродження української нації

війни з Османською імперією

поділи Речі Посполитої

діяльність масонських лож і декабристів

циркуляри й укази царської влади

1848 р.

1861 р.

1870 р.

1876 р