УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ

А Спокою мені не треба. Хай часом і важко йти, — лиш знати б, що ждуть на тебе, що людям потрібний ти (В. Колодій).

Б Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися (Народна творчість).

В Говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок (П. Тичина).

Г Гей, летім у світ орлиним летом. Буйна юність, грай із наших віч! (А. Волощак)

Д Навчи мене праведно жить — не за чинш... (Б. Олійник)

А Засіб вираження головного члена.

Б Відношення дії до діяча.

В Час дієслова.

Г Спосіб дієслова.

Д Перехідність/неперехідність дієслова.

А Поганий посуд не б’ється (Народна творчість).

Б Та серце ж не камінь (М. Івасюк).

В Людині властиво помилятися (З часопису).

Г Чуже бачить, а свого не помічає (Народна творчість).

Д Довго сам учись, коли хочеш навчати інших (Г. Сковорода).

А Цей край називають Україною не лише французи, Ваша величність, а й самі українці (Р. Іваничук).

Б Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь (Народна творчість).

В Можна дурити і залишатися водночас боягузом (Р. Іваничук).

Г Він і мертвий з шибениці зірветься (Народна творчість).

Д Чому голуби ніколи не сідають на дерево? (З часопису)

А Замани мене в пісню, у щебет, у довір’я мене замани. Заміни мені зорі на шепіт, моє серце своїм заміни (Є. Летюк).

Б Хліб називають у народі святим (З газети).

В Учи народ, учися і в народу (Народна творчість).

Г Подаруй мені зустріч ясну... (К. Дрок)

Д Без праці немає справжньої людини (В. Сухомлинський).

А Не мудруй багато, а працюй завзято (Народна творчість).

Б Як скажуть люди, так і буде (Народна творчість).

В Колосе-повеню! Знаком пшеничної віри в небо зійди і прости заблукалих нетям, що й дотепера ще золото мають за міру, так, ніби золотом вимірять можна життя (Б. Олійник).

Г Поклич, поклич, Вітчизно-мати! Від недруга тебе обороню! (В. Бровченко)

Д Благословіть мене на щастя, хай часто зустрічається, благословіть мене на горе, хай швидко забувається (Л. Талалай).

А Тишина... Я на схід і на захід дивлюсь (О. Підсуха).

 Б Питай не старого, а бувалого (Народна творчість).

В Росте дитина в сні, а геній — після смерті (О. Підсуха).

Г Тільки родина, як зірка єдина, твій порятунок — надійний причал (В. Крищенко).

Д Не кожний веселий, хто співає (Народна творчість).

А Хай сумується серцю прекрасно серед свята обсипаних віт (Г. Чубач).

Б Літа, як стрілки, не переведеш, життя, як гирю часу, не підтягнеш (Т. Севернюк).

В На кожну голову приходить своя хуртовина (М. Стельмах).

Г Не хоче півень на чуже весілля, та несуть (М. Стельмах).

Д Життя вдивляється в наші очі очима болю, очима втрат (Т. Севернюк).

А Чого б ти не навчав, будь лаконічним (З часопису).

Б Вчи дитину не штурханцями, а хорошими слівцями (Народна творчість).

В Мені люди казали, і я кажу (Народна творчість).

Г Хто мовчить, той не перечить (Народна творчість).

Д У кого діла світлі, у того й слова ясні (Народна творчість).

А Як час ступає спроквола! (В. Стус)

Б Й не забуть повік тепло материнського порога (К. Дрок).

В В садку сутеніє (Леся Українка).

Г Щасти вам, діти! (Л. Дмитерко)

Д Слухай кожного, але не з кожним говори (Народна творчість).

А День народження святкуватиму пізніше.

Б Правда неправду перетягне.

В Немає пісні без любові.

Г Держи кишеню і уста замкненими.

Д Спинися, мить, зіграй сонату вічну!

А Весна, і смерть, і світле воскресіння.

Б По радіо повідомляють про нельотну погоду.

В Семеро одного не ждуть.

Г Дарованому коневі в зуби не дивляться.

Д Незабаром має світати.