Види присудків

Вода в річці була прозорою.

Вода в річці прозора.

Вода в річці буде омивати берег. 

Вода хоче вийти з берегів.

Я хочу погостювати в батька-матері.

У нас піснями вся земля тепла.

Ще мене з колиски люба мати вчила мову рідну шанувати.

Восени починає темніти рано.

 Твір я буду писати завтра.

 Дівчина почала вишивати скатертину.

Подруга буде їхати додому поїздом.

Зараз же сідай і пиши лист до матері.

Учні були вчора на екскурсії в заповіднику.

Вони не сподівались побачити стільки цікавого.

Діти обіцяли приїхати ще раз.

Але маршрут був дуже добре знайомий.

Митець щоразу все мусить відкривати заново.

Василь Стус — справді великий поет.

Сонце було ласкавим до води, дерев, квітів і дівочої краси.

Будуть усюди вчуватися мені сумовиті перебори кобзи.

Так, я буду крізь сльози сміятись… 

Україні, її люду хочу я служити.

Напровесні вовчі зграї ставали дедалі нахабнішими.

 А я таки мережити буду тихенько білії листи.

Сонце не могло пробитися крізь вікові дерева .

Із-за хмар почав півколом з’являтися блідий місяць.

Він завжди лишався непомітним.

Над крутою стежкою співучою йшла, як пісня, дівчина, юністю заквітчана .

Це була лебедина пісня композитора.

До лісу було рукою подати.

Ми змусили його розв`язати язика.

Я стою непорушно і печу раків.

Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.

Золоточубий жовтень прийшов позолотити дерева. 

Митець щоразу все мусить відкривати заново.

Так, я буду крізь сльози сміятись…  

 Складений

дієслівний 

Простий

Складений

іменний

День був ясний, сонячний, проте холодний.

Ніч здавалася днем.

Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

Я готовий відповідати за тебе як твій громадянин.

У тіло почало входити м'яке тепло.

Хлопці присіли на лаву відпочити.

Треба йому ще сім літ свиней пасти.