Відокремлена обставина

Блакитний час прикинувшись водою тече в піщаних, чистих берегах

  Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур'яні

 Нікого тут нема крім мене й господині

 Вона сиділа, замислившись

Човен пливе та хвилі здіймає, б'ючи вітрила в задумливу ніч

З переляку хлопці бігли, не чуючи ніг

Чому ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю

Годі вже панам сидіти, згорнувши руки.

Швидко повечерявши, полягали спати

Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки

Білий кінь повіддя попустивши летить у степи

Стоїть замислившись стара груша у саду

 То запахи осінніх хризантем змішавшись з димом розірвуть нам груди

Вжахнулась сарна й щезла в гущині лишивши зелені сліди на синій від роси траві.

Незважаючи на маленький вітерець, парило і робилося душно

Збуджені, натомлені після чесної праці, друзі вернулися в лісову хатину.

Все це, згідно з планом, повинно було згоріти дотла.

У гущавині, що заплела круті дніпровські схили, співають, заливаючись солодким щебетом, солов’ї.

Заходить блакитна ніч, ясними мерехтливими зорями гаптуючи небо, і тихими лунами озиваються зелені парки на косогорах, пливуть над ними звуки пісень.

Одягнені в зелені шати, чергуючись із рукотворними ланами й луговими килимами, дібровами та гаями, гори набувають особливої привабливості.

Переляканий, запорошений снігом, без хати, мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

Куди не кинь оком, ниви шумлять круг мене, часом заважаючи почути дзвінкі переливи.

Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля.

Голосу не подавав, кажуть, ніколи і схожий був на вивернутий чорним хутром угору кожух.

Наївшись огіркових пуп’янків, натрапив я на моркву

Прийшовши додому, він взявся за роботу.

 Було, незважаючи на травень, душно, як улітку

 Білий кінь шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на задні ноги, біснувато стріляючи страшними, кровавими очима

На відміну від інших комах, у метеликів права і ліва пари крил під час помахів зближуються над тулубом і під ним.

Ізнов, черкнувши гострими крильми, злітають над обрієм душі, немов птахи, думки.

Згідно з найпоширенішою класифікацією, виділяються п’ять стилів мовлення

Пройшовши по небу, тепла, тиха червнева ніч стала оволодівати і землею.

Кінь перервавши уздечку, щосили подався по дорозі вбік села.

Причаївшись у малині за смородиною, я слухав бабиних молитов, як заворожений.

При в’їзді в село вершників уже чекали юрмлячись край доріжки босоногі діти.

Школярі жартували, крокуючи вулицею.