Відокремлена прикладка

А Книги — морська глибина.

Б Всесвіт цей — акваріум планет.

В Сухі гілки — це вже вінок терновий.

Г Виє вовк — ночей моїх соліст.

А Дивлячись на людей усміхався і мій батько великий добрий чоловік.

Б Осіннє небо дивиться на Львів шляхетних мурів профіль старовинний.

В Пешт східну частину міста уже було майже цілком очищено від ворога.

Г Це були зарисовки руїн пощерблені фронтони альтанки.

А Фільм О. Довженка «Земля» було визнано як шедевр світового кіно.

Б Україна в усній народній творчості давно оспівана як хлібний край.

В Я їхав в Одесу влаштовуватися на кінофабрику як режисер.

Г Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців.

А Петро Яцик як мільйонер фінансово підтримував мовний конкурс в Україні.

Б Мавка в «Лісовій пісні» постає як образ високої духовності.

В Олександр Мурашко відомий у живописі як художннк-імпрєсіоніст.

Г Чистотіл грицики і деревій відомі в народі як лікарські рослини.

А Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум.

Б Самсон заступник твій надія та єдина відкрив чужинці свою міць таємно.

В Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.

Г До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.

А Високий чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху косовиці.

Б Український філософ Григорій Сковорода жив у гармонії з природою і Богом.

В А він орел шумить клекоче мов людям розказати хоче про поєдинок у яру.

Г 3 кленового туманного тунелю виходить Рильський майже силует.

А Тоді весна, ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

Б Тоді весна ще тільки натякала, про себе висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

В Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

Г Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

А Ми пам’ятаємо Миколу Шпака: стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого скромного закоханого в життя і поезію.

Б Ми пам’ятаємо Миколу Шпака, стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного, закоханого в життя і поезію.

В Ми пам’ятаємо Миколу Шпака — стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного закоханого в життя і поезію.

Г Ми пам’ятаємо Миколу Шпака — стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного, закоханого в життя і поезію.

А Тішилася Ганна скоромовкою як піснею.

Б Доброта потрібна людям як хліб.

В Лисенко відомий у світі як композитор.

Г Ця дівчина… Обличчя як з ікон.

Ніч морозна та зоряна накрила місто.

Заливисто перетьохкуються у вербах солов'ї невтомні співці весни і кохання.

Легенький попілець підхоплений вогнем злітав догори.

Над озером стояв оповитий серпанком ранок.