Відокремлене означення. Розділові знаки при відокремленему означенні

За широкою приметеною снігом ірпінською заплавою темніли знайомі хати.

Сум’яття в душі викликане несподіваною зустріччю почало пригасати.

Жінка підвела на мить закутану вовняною хусткою голову.

 Попереду стояв стіною присипаний снігом сосновий бір.

Він згадував про молоду бояришню, навіть приміряв, подаровану нею, сорочку.

 У закутку темніла, зрубана з товстих колод, дерев’яна споруда.

 Дим викочувався з широких, виплетених з лози та обмазаних глиною, коминів.

Хтось із парубків миттю під’їхав саньми, запряженими парою гнідих, і двічата вплели в гриви червоні стрічки.

Дітлахи з підстрибом побігли в кінець греблі, яку було обсаджено густими вербами.

Листя під кленом було схоже на гору печива, яке щедро посипали цукровою пудрою.

Гості захоплено роздивлялися стіл, який застелили майстерно вишитою скатертиною.

Щука – річковий хижак, який полює на дрібну рибу в безмежних водних просторах.

Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві.

Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає.

Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів.

Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю.

Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці.

До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням.

Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила.

До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки.

Місячним сяйвом залиті мріють сади.

Я небесами пійманий тремчу.

Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав.

Гудуть з вітрами до світання сади дощем оплакані.

Балка вкрита садками вилась попід горою.

Усіяна колосками земля пахне літом.

Блискучий та легкий сніг здається падає прямо на серце.

Птахолови минали березовий гай пронизаний пасмами світла.

Приголомшений велемудрою наукою я підводжуся з охололої стерні.

Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками.

Шепіт пальмових гаїв і сузір’я схожі на тяжкі виноградні грона п’янять серце морехода.

Двічі тяжко поранений раз майже вбитий Устим аж тоді в степу повірив, що вцілів.

Прототипом Нори в «Ляльковому домі» Ібсена є письменниця Лаура Кілер.

Які засоби комічного вжив Микола Гоголь у «Мертвих душах»?

У п’єсах Шекспіра «Гамлеті» та «Королі Лірі» порушено вічні проблеми буття.

Палац, який змальовує Міцкевич у сонеті «Бахчисарай уночі», належав ханові Гірею.

Ніколи я співати не покину про землю повну щастя і краси

Акації стояли саме в цвіту заквітчані безліччю білих китиць.

Удалині виднілися облиті сонячним багрянцем верхівки сосен.

Розтривожений думками він до самого ранку не міг заснути.

Огірок, що зжовк на сонці, був дуже несмачний.

Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою.

Олесь, який плив поруч, допоміг мені вийти на берег.

Пасічник дав скуштувати меду, що пахнув липою.

Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі.

Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку.

Ми зустріли Степанову бабусю, яка купувала фрукти.

Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду.

Щасливий і веселий він глянув на високе небо.

Дорога повела в порослі густими лісами гори.

Налякані незнайомими звуками коні пряли вухами.

Печаль пече – гаряча і нестримна.

Дотепних і смішних фраз у фільмі настільки багато, що здається, ніби його весь можна розібрати на цитати – влучні, глибокі й водночас мудрі.

Кирилівська церква в Києві, зведена ще в середині ХІІ століття, – видатна пам’ятка архітектури та монументального живопису.

Учасники форуму, натхнені промовою голови оргкомітету жваво обговорювали перспективи співпраці.

Бо коли, закохані в минуле, прокуняєм свій великий час, наша лінь нікого не розчулить.

Наприкінці додаємо для аромату лимонний чи апельсиновий сік вичавлений незадовго до вживання.

Добриня прискорив крок, відчуваючи небезпеку. - речення з відокремленою обставиною.

Невже Янка, оте вередливе дівчисько, знайшла в ньому щось таке, що зворухнуло її напівдитячу душу? - речення з відокремленою прикладкою.

Ось північ вдарила — найкращий праці час. - речення з відокремленим уточнювальним членом.

Князь стояв на паперті, оточений боярами та дружинниками. - речення з відокремленим означенням.

Круглий і високий апетитно горбиться на столі рум'яний коровай, насичений сонячною і земною силою.

Приголомшений картиною, намальованою в уяві, знесилений від утоми я мимоволі зронив скупу чоловічу сльозу.

Стоять налиті сонцем дні.

Чужа сторона, гірчицею сіяна, забудьками саджена.

учні

вони

студенти

волонтери

У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням і ховав від людського ока кущі та вибалки.    

Посеред поля стоять верби, опушені зелененьким листям, і, здається, чують сплески журавлиних сурем у піднебессі, кришталевий, бентежливий передзвін, прозорий, легенький.

Вкритою туманом долиною поверталися козаки з походу.

  Гори, охоплені багрянцем, стояли до самого небокраю.

і приємні спогади про веселе літо.

з його чарівністю і мрійливістю.

загадковий і бентежний.

час роздумів та мрій.

Село ще спало намокле, змерзне, ховалося під білу ковдру квітучих садків.

 Іду, чужий самотності й печалі, і сонце усміхається мені.

І дощами вмиті, журавлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях.

Палкої, поетичної вдачі вона не могла вдовольнитися буденним життям.