Відокремлені члени (підсумковий тест)

 відокремленим додатком

відокремленим означенням

відокремленою прикладкою

відокремленою обставиною

відокремлений додаток

відокремлену прикладку

відокремлене означення

відокремлену обставину

відокремлене означення

відокремлена обставина

відокремлена прикладка

відокремлений додаток

 Орфографію, або правопис, людина засвоює ще в школі.

У тій хвилі роздалося за дверима в сінях шуркання чобіт, тобто знак, що хтось із села прийшов.

Ці велетні, тобто величезні дерева, ростуть далеко одне від одного.

Література минулих століть рясніє образами, які запозичили з Біблії й античної міфології.

Звернувши на шлях, коні починають чогось косо дивитися у ліс.

У саду вже снують по доріжках, усипаних піском, поодинокі пари.

На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок.

Густими ковтунами звисають темно-руді , безнадійно пригнічувальні хмари.

Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олив'яним небом.

Розпечене повітря пашіло жаром.

То червоніли пов'язані квітчастими хустками голови сапальниць

Іван стояв заквітчаний, як гільце на Купала.

Якась маленька дівчинка, наймолодша учениця, спинилася над струмком.

Лише один старий вчитель Павло Степанович поздоровався.

одиничним дієприслівником, який означає спосіб дії

дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу

 дієприслівниковим зворотом, перед яким стоїть підсилювальна частка i

  немає правильної відповіді

За столом, на покуті, стоїть великий сніп жита, прев’язаний перевеслом із лугового сіна. 

 Ще здалеку, їдучи полем, почув церковний дзвін. 

Десь під снігом зараз, вимощені в ямках, поховались гнізда вівсянок.

 Ось північ вдарила, найкращий праці час. 

Другого дня, після приїзду Сірка, надвечір, прибіг Заливай. (відокремлена прикладка) 

На розі бульвару, під годинником, продавали синювато-білі проліски. (уточнювальна обставина) 

Але він, зручний і звиклий до гір, умів спинитись на краю кручі. (відокремлене означення) 

Обіймала за шию Івана, тулячи до його лиця біляву голівку, стиха співала йому над вухом. (відокремлена обставина) 

Знеохочений, до рідного дому блудний син обминає його і йде на знадливі вогні у вікнах чужого дому.

Чужа розмовам, юрбам і рекламам, поміж сирен, гудків автомобілів, несеш крізь гамір вулиць і проспектів свою солону і гірку красу.

Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна, ти випросталася для волі.

Я в центрі кола, визначенім сонцем, заглиблю руку в чорний чорнозем — і стеля над готичним храмом сосен спаде на мене зливою озер.

Пристанційні вогні обмацують тіло ночі, зі сну вологе, і колеса абзац за абзацом перечитують повість дороги.

…і стає дуже дружною.

…незважаючи на вартість путівки. 

…дарма що роботи багато.

…прославленими різними архітектурними пам´ятками. 

…щоб відпочити від буденності.

і закрапав дрібний дощик.

пухнасті, рожеві, освітлені ясним сонечком.

м"якенькі подушечки для сонечка.

з дощиком для нашого саду й городу, для лісу й поля.

1А 2Г 3В 4Д

1Б 2Г 3В 4А

1В 2Д 3Б 4Г

1А 2Д 3Г 4Б

1А 2Д 3Г 4В

Коло шибениць стояли, чекаючи на його смертну кару, нещасні його люди.

Тисячі людей, позбавлених зброї і закону, умирали в цьому таборі невольниками на своїй розтоптаній землі. 

Вони шипіли, як змії, один одному в розкриті роти, про Богдана, про Мазепу, про царів, про Петлюру і Гітлера, і рвали, хто що ненавидів, і топтали ногами.

 Одягнена в батьків кожух, Марія не боялась холоду і впевнено ступила через поріг.

 На пляжах купинням чорніли, викинуті прибоєм морські водорості.

 Ген килим, витканий із птиць, летить над полем

 Вона, стримана й чемна, була дуже вродливою з лиця.

Ви ще не знаєте на що здатна людина наповнена болем та смутком за своє дитя.

І прийде гідна старість нагорода гарної юності!

За винятком Васильченка усі хлопці завершили роботу.

Ми знаємо хто ми є але не знаємо ким ми можемо бути. (Вільям Шекспір)   

 Даруючи радість іншим не забудь про себе.

Відчуваючи погляди, рум’янець розповзається обличчям.

Відчуваючи на собі погляди, Леся забивалась у найпотаємніший куточок

Леся, відчуваючи погляди, забивалась у найпотаємніший куточок

 Де б ми не були, нас радо зустрічають.

 Якщо ми дивимось на несправедливість, серце кров'ю обливається.

 Відколи знаю вчительку, вона дивує мене своєю терплячістю.

Коли я йду до школи, відчуваю особливе піднесення.

 Коли ми користуємося калькулятором, то швидше проводимо розрахунок.

 Гості нашого міста залюбки відвідують університетський розарій, тому що в ньому з'явилася алея білих троянд.

Море одягалося в срібло, коли ми поверталися додому.

Якщо народ утратить державність, завжди має можливість її відновити.

Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі.

Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку.

Ми зустріли Степанову бабусю, яка купувала фрукти.

Це був тільки сон, що наснився навесні.

Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду.

Листя під кленом було схоже на гору печива, яке щедро посипали цукровою пудрою.

Дітлахи з підстрибом побігли в кінець греблі, яку було обсаджено густими вербами.

Гості захоплено роздивлялися стіл, який застелили майстерно вишитою скатертиною.

Щука – річковий хижак, який полює на дрібну рибу в безмежних водних просторах.

 Кожна істота дихала безмежною глибиною супокою, яка викликалася сонцем.

Ранок розпливався над всією зеленню, якою було овіяне село .

 Від пісні, що була сповнена щемливого жалю, небеса нап’ялися з усієї сили.

 Ішов навпрошки кроком, яким ходять старі сліпці.