Відокремлені члени речення

Уздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини.

Ці лапаті сніги, ніби попіл імперії, так дбайливо тендітні ховають слід.

Андрій терпляче чекав, коли скінчиться дощ.

Я тоді довго сидів над Дніпром, заколисанй його тишею.

Розпитуючи, гори перейдеш, а мовчки й на рівнині заблукаєш.

І тільки ворони, не звиклі до тиші, гуртом суперечки ведуть голосні.

Пам"ятаєш, як пахне вітер - полонений старих каштанів?

Виводок качиний полощеться, забравшись у гущак.

Кажани з"їдають багато шкідливих комах зокрема совок і комарів.

Багато нітратів може бути в ранніх овочах наприклад у зеленій цибулі.

У всьому крім добрих справ знай міру й час.

Замість сіней Пилип зробив сяку-таку примостку.

Оздоровчі вправи для спини можна виконувати лежачи.

Богдан нахмурившись стоїть біля столу над конспектом.

Робітники, інженери, вчені, академіки - усі працюють не покладаючи рук.

Навчатися треба постійно й не зупиняючись на досягнутому.

За селом підіймався мішаний ліс, який хапав за очі гарячими барвами осені.

У чепурній хатині, що пропахла соняшником, яблуками і вощиною, їх привітно зустріла тітка Христя.

З усіх вулиць, що сходилися тут, вливалися юрби людей.

Цілую руки, що крутили жорна у переддень космічної доби.

лише цифри 2

лише цифри 1

лише цифри 2 і 3

лише цифри 1 і 3

усіх цифр

означення

прикладка

додаток

обставина

Незважаючи на малюсінькій вітер, парило і робилося душно.

Картопля, перезимувавши невбрана, вже, звісно, стала нікудишня.

Коли стемніла даль, ракета в небі, тремтячи, метнулась.

Збоживолівши від нектару, бджоли падали в улики з лип.

розширюють зміст речення

звужують зміст речення

уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення

конкретизують зміст сказаного

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали. 

В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці. 

А он старе Монастирище, колись козацькеє село. 

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. 

Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника… 

Незважаючи на вітрець, робилося душно. 

Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять. 

У лісі, опріч мене, є ще хтось. 

комами

тире

комами і тире

дужками

Ягель або оленячий мох росте дуже повільно.

 Нагідки або календулу використовують у медицині.

 Хочу піти погуляти в ліс або на річку.

Цикорій або петрові батоги використовують у харчовій промисловості.

 Зима, скрадаючись, повіяла крилом.

Встають стежки, заплетені в тернини.

 А біля хати, при вікні, жовтогарячі соняхи цвітуть.

 Пливе Десна- Довженкова ріка.

 Його ввели до складу делегації як перекладача.

 Висота Говерли як найвищої гори в Україні досягає.....

 Пан капітан як людина військова любить порядок і дисципліну.

 У колективі його знали як доброзичливу людину.

 Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги, і стежачи за вудочками вели тиху розмову.

 Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги й стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

 Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

 Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля.

  Голосу не подавав, кажуть, ніколи і схожий був на вивернутий чорним хутром угору кожух.

Натрапив я на моркву, наївшись огіркових пуп’янків.

   Прийшовши додому, він взявся за роботу

 Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

  Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон,

  Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

  Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

  Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

 Я в центрі кола, визначенім сонцем, заглиблю руку в чорний чорнозем — і стеля над готичним храмом сосен спаде на мене зливою озер.

Знеохочений, до рідного дому блудний син обминає його і йде на знадливі вогні у вікнах чужого дому.

 Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна, ти випросталася для волі.

Чужа розмовам, юрбам і рекламам, поміж сирен, гудків автомобілів, несеш крізь гамір вулиць і проспектів свою солону і гірку красу.

3 доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.

  Переляканий, розтривожений, я вискакую в затоплений місячною повінню двір.

  Крім повівання пахучого повітря в розквітлому гіллі саду, нічого більше не відчувалося

Заходив серпень — місяць снопів.