Відокремлені члени речення

На заході стояла хмарка з червоними краями.

Маленька пухнаста з настовбурченим колючим гіллям ялинка схожа на зелену пташину.

Завжди величніша путь на Голгофу ніж хід тріумфальний.

На ній були чобітки з високими каблуками спідниця в рубчик тепла байкова кофта.

Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав.

Вони проходили повз гай пронизаний ранковими променями.

Ніким не помічений сідаю в затінку дерев.

Застелений сукном стіл стояв посеред кімнати.

Старезні пні – кошлаті поторочі літопис тиші пишуть у траві.

І приходять світанки – щоденних турбот адвокати і несуть під пахвою тисячі справ.

Навкруги чорне страшне море безодня води і гніву.

З Любечем, давньоруським містом, пов’язані долі багатьох руських князів.

На високому березі Дніпра постав золотоглавий Київ столиця могутньої середньовічної держави Русі-України.

Пішов степом сіромаха сльози утирає.

Щасливиця я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні.

Дюймовочка в листочку капустяному я у життя із вічності пливу.

Я був молодий здоровий і міг працювати не втомлюючись.

Повечерявши полягали спати.

Брати пригинаючись входять до хати.

Не відпочивши не намагайся зробити багато.

Учень не зрозумівши запитав ще раз.

Посеред плеса вода сказившись починала хлюпати й кружляти.

Зробивши не кажи що не робив.

Вона сиділа замислившись.

У них одна граматична основа

У них дві граматичних основи

У них більше двох граматичних основ

Так

Ні

Вода, блискаючи на сонці, падає вниз на каміння.

Мати думає про неї, Галину, про брата.

Заклопотана роботою, вона не почула знайомих кроків.

За голими деревами, крім ставка, не видно нічого.

Усяка пташечка, радіючи, співала.

Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі.

Берегиня, любляча мати, вірить, що світ є добрим до немовляти.

Теплий вітер, пролітаючи, приніс запах весни.

Повітря ані ворухнеться--чисте, прозоре, спокійне.

Як майстер, він розпочав роботу першим.

Високо в небі, обганяючи хмари, летять перші ключі журавлів.

Усі самостійні частини мови є змінними, окрім прислівника.

За голими деревами, крім ставка, не видно було нічого.

Плавці мчали до берега, захлинаючись водою, пробиваючись крізь кригу.

Здається, вогнем чудесним сяють високі зорі угорі.

Омиті росами квітки розтулюють повіки.