Відокремлені члени речення

виділяються за змістом та інтонаційно; 

указують на того, до кого звернено мовлення;  

передають ставлення мовця до висловленого; 

відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання.

комами;           

комами і тире;                        

тире;                   

дужками.

Відокремлена прикладка;                   

відокремлене означення;

обставина;                    

відокремлений уточнюючий додаток.

А пісня, наростаючи, пливла над берегом.       

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись. 

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. 

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.   

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.    

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.    

Стоять налиті сонцем дні.   

В небі чистім і прозорім сонце сяє.       

А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі. 

підмет, присудок, обставина;                

додаток, означення, обставина;

підмет, присудок, означення;                

підмет, додаток, обставина.

Відокремлене означення;                      

відокремлена уточнююча обставина; 

відокремлений додаток;                       

відокремлена прикладка.

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.       

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.  

В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.  

А он старе Монастирище, колись козацькеє село. 

Нікого тут нема, крім мене й господині.  

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.   

Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. 

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. 

Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника…

Незважаючи на вітрець, робилося душно.

Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять.   

У лісі, опріч мене, є ще хтось. 

А Сумно звичайно що всі дістають свої мобільники замість того щоб насолоджуватися концертом.

Б Радiсть не подiлена з другом це не радiсть навiть не пiврадостi а якась поганська четвертушка мiзерiя якась.

В Іноді те чого як нам здається ми зовсім не хочемо виявляється саме тим що нам найбільше потрібно.

Г Коли притомить нас дорога нап’ємось грому молодого як п’ють з беріз холодний сік.

Д Скачи Данило хоч тобі не мило.

Цим полком командував Василь Боженко, київський столяр.

Це перший будинок у Києві, побудований із використанням цементу – нового матеріалу для будівництва.

Він був зараз немов картинка в книжці – гарний, пошарпаний, щедро оздоблений.

Справжній талант, він постійно працював над собою.

Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум.

До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.

Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.

Син білявого дня і чорнявої ночі вечір-мулат підійшов до порога.

Читачі знають Ніну Бічую, як авторку прозових творів для дітей та дорослих.

Лілі як актриса із практикою, добре трималася на людях.

 Чоловік на ім'я Степан, наблизився до огорожі і хвацько стрельнув батогом, аж луна покотилась од клуні.

Влітку ж мама перекидала скриню догори днищем і складала зверху різний непотріб — старі чоботи, шмаття, онучі.

одиничним дієприслівником, дієприслівниковим зворотом

іменником у непрямому відмінку з прийменником

прислівником

дієприкметниковим зворотом

відокремлена прикладка

відокремлене означення

відокремлений додаток 

відокремлена обставина

Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає (Остап Вишня)

Вітер скотившись із гір у долини, сховався в темних ярах i щось глухо бубонів високим скелям та глибо-ким ярам (З тв. Панаса Мирного)

Кілька годин вони працювали, не відпочиваючи.

Десь коник заховавшись у траву бездумно сюркотить собі помалу... (В. Стус).