Відокремлені означення

І травень буде гомоніти рудим джмелем наляканим до краю.

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.

Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

Ростуть міста, яких не бачив світ. (М.Рильський)

Народ, що вільним став, ніхто не зломить. (В. Сосюра)

Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла. (В. Сосюра)

Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало. (І. Нечуй-Левицький)

Петро Петрович, який проводив більшість часу вдома, не розділяв захоплення свого квартиранта. (Сергій Бут)

Добріє світ народжений в любові.

Усі речі виготовлені юними умільцями вражають своєю декоративністю.

Засмагла під сонячним промінням Оксана була схожа на шоколадну глазур.

Проведений справжнім майстром вебінар став для слухачів тест-драйвом.

 Розлючена почутим тітчина сестра поїхала геть з дому.

і закрапав дрібний дощик.

пухнасті, рожеві, освітлені ясним сонечком.

м"якенькі подушечки для сонечка.

з дощиком для нашого саду й городу, для лісу й поля.

Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.

Горять в росі ранкові доли багаті різнобарв’ям трав.

Щасливий і веселий він глянув на високе небо.

У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки.

Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.

Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата.

У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджу перед дідом.

Стоять налиті сонцем дні.

Зупинився біля мальвами закосиченої посадки.

На призьбі затіненій розлогою грушею хтось заворошувся встав.

Уже видно червоні очі й тремтячі рожеві храпи коней.

Насмерть перелякана козаками шляхта сховалася за міськими мурами.

Там, на рівному березі невеликої повноводної річки Почайни, виднілося чимале селище.

В імлистій долині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий.

Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу.

Вогка земля мліла в гарячому золоті сонячного проміння, вільна від тіней і холодків.

Оповите легким пухнастим туманцем у долині причаїлося село.

Занесене вітром насіння проросло наступної весни.

Незабаром ми вийшли на узлісся і побачили давно покинуту людьми хатинку лісника.

До зігрітої сонечком ромашки повернула свою горду голівку троянда.

Любов'ю сповнюючись до дна я вам колядую добрі люди.

Скидаючи шапки в'язні посхоплювались вражено прислухаючись до знайомих слів.

А сьогодні ввечері як тільки смеркне Сашко піде в ліс до партизанів.

Вражена страшною звісткою Марина тихо спустилася на підлогу.

Мені наснилася розкопана криниця.

У мріях обпалених вщент нічого не залишилось живого.

Яблука дозрілі тихо падали у росисту траву.

Ночей промайнулих вже не повернути.

На столі стояла, нещодавно поремонтована лампа.

Оточене густими кущами озеро, було не широке, а довге.

Підбита мисливцем качка жалібно кричала.

Чашка, подарована мамою мені не сподобалась.

Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок.

З себе краплі молодик отряс, добре втерся хмаркою пухнастою.

Наступним об'єктом полювань стали сусідські голуби дорогі породисті.

Прожиті дні не дають мені спочинку.

Попередниками кобзарів були музиканти зображені на фресках у Софії Київській (І.Шаров).

По застиглих від гірської прохолоди горбах переливалися білим морем гірські тумани (Г.Хоткевич).

Біля хатини притулився зроблений із хворосту й обмазаний глиною сарайчик (О.Донченко).

На подзьобаному дощем піску залишилися відбитки його босих ніг (А.Шиян).

Троянда усміхається сонцю, шовковими пелюстками розгорнутими назустріч теплу й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розгорнутими назустріч теплу, й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розгорнутими назустріч теплу й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками розгорнутими, назустріч теплу й сонцю.

Яблуні посхиляли до землі гілля обтяжене медовими запашними плодами.

Яблуні посхиляли до землі обтяжене медовими запашними плодами гілля.

Тихо дрімала встелена осіннім листям земля.

Тихо дрімала земля встелена осіннім листям.

Через вікно в очі зазирнув клапоть неба присипаний срібним теплом (С.Васильченко).

Холодний дощ, перемішаний, з мокрим снігом, заступив ясні обрії (А.Шиян).

Непорушно стоять дерева,загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М.Коцюбинський).

Колос викупаний сонцем, вклоняється мені (М.Стельмах).

Вражають красою дерева оздоблені інеєм.

Дерева оздоблені інеєм вражають красою.

Оздоблені інеєм дерева вражають красою.

Красою вражають дерева оздоблені інеєм.

Захоплені грою глядачі не помічали нічого навколо.

Нічого навколо не помічали захоплені грою глядачі.

Нічого навколо не помічали глядачі захоплені грою.

Не помічали нічого навколо захоплені грою глядачі.

Захоплені грою глядачі не помічали нічого навколо.

Нічого навколо не помічали захоплені грою глядачі.

Нічого навколо не помічали глядачі захоплені грою.

Не помічали нічого навколо захоплені грою глядачі.

відокремлюється 

можливо і відокремлюється  і не відокремлюється  

немає правильного варіанту

не відокремлюється  

якщо воно стоїть після означуваного прикметника

якщо воно стоїть після означуваного дієслово

якщо воно стоїть після означуваного іменника.

якщо воно стоїть після означуваного прислівника

переважно на початку речення). на початку речення).

переважно в кінці речення

переважно в середині

немає правильної відповіді