Відокремлені члени речення. Бережна В.

Як справжній митець, Галина Кальченко вміла захоплюватись, природною була її глибока схвильованість перед виявами людської мужності… . 

Життя – як ріка.

Школа – як неспокійний гомінкий вулик: гуде, шумить, сповнений дитячим галасом.

Як представник радикальної партії І.Франко багато роз’їжджав по Галичині. 

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали. 

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. 

В імлистій далині осяяні срібним промінням місячним стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

Вимочені й підпалені сонцем стерні зчорніли.

Я впізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузьком.

У її руці погойдується кимсь напакована торбинка. 

Затягнута скалками вода була схожа на застигле блакитне шумовиння.

 підмет, присудок, обставина

підмет, присудок, означення

додаток, означення, обставина

підмет, додаток, обставина

А пісня, наростаючи, пливла над берегом. 

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись. 

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

Нависло низько хмар глухе склепіння,  і, шурхаючи крилами об них, летять чайки.

Двічі тяжко поранений раз майже вбитий, він аж тоді в степу повірив, що вцілів.

Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені ми входимо в ліс.

Явори й долини залила імла і, несміливі й кволі, встали зорі.

Польова билина, вона непризавичаєна до густої садової тіні.

Нікого тут нема, крім мене і господині.

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. 

Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.

відокремлена прикладка

відокремлене означення

 відокремлений уточнюючий додаток

обставина

Довкола розкошують некошені і нетолочені бур’яни. 

Ще здалеку заманячили на дорозі сани зазеленіла присипана снігом ялинка. 

До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями. 

Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак.

комами

комами і тире

тире

дужками

виділяються за змістом та інтонаційно

 указують на того, до кого звернено мовлення

відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання

передають ставлення мовця до висловленого

Внизу десь під самими вікнами почувся гомін чужих голосів (О.Гончар).

На околиці села біля самого байраку живе Йосип Вихор

(Гр.Тютюнник).

Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип (О.Гончар).

Сонця на землі видно не було, але вгорі у небі жайворонки були вже золотими (М. Вінграновський).