Відокремлені члени речення. Розділові знаки при відокремлених членах речення

Сахається душа почувши раптом тихі кроки щастя.

Щодо культури то вона публічна створена для відкритого існування.

Усередині книги крім сторінок тексту є титул перша сторінка книги.

Щасливиця я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні.

Не годуй словами замість хліба.

Саме вона праця є тією енергією яка рухає крила народу його душу й думу. 

Забреду запорошений квітами задзвоню в синю чашу небес обніму лебединими крилами все навкруг... 

На думку Дмитра Чижевського філософія серця – це специфічна українська риса.

Літа як стрілки не переведеш, життя як гирю часу не підтягнеш.

Жінка йде поволі і трохи зігнувшись.

У цих краях торгуючи давно грек прорубав у Скіфію вікно.

Даремно ходиш стежкою крутою шукаючи загублених слідів.

Вигріваючись на сонці владно розтягнувсь Дніпро.

Всупереч зовнішній легковажності Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці.

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п’ю.

До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

Ніч була темна, але тиха.

Степ, струснувши з себе росу, та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні горить рівним, жовто-зеленим кольором.

Не читай лежачи!

Погомонівши молодята пішли із садка

Деякий час усі сиділи задумавшись

Чорна качка на воді тримається розпластавшись

Усміхнувшись сонце вмить висушило росу.

Не сіявши не будеш хліба їсти.

Ворог під Калинівкою тікав не оглядаючись

Обганяючи автомобіль надав швидкості

Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші й обличчя.

Степ зігнавши із себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Над озером холонув вечір зануривши в береги далекі хмари.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки

А … на нас війнув теплий освіжаючий вітерець.

Б … нашим очам відкрилася дивовижна картина цвітіння.

В … ми були приголомшені красою весняного буйноцвіття.

Г … серце сповнюється радістю і спокоєм.

У долоні у Марії місяць - золотий горіх.

У любові є багато різних слів, укладених поетами у рими.

І сміюсь, і плачу, і радію, і молюся тихо, щоб ніхто не бачив.

На порозі веселий блакитний дощ - жаданий гість.

Ігор та його дружина Орися були людьми добрими гостинними.

На порозі вже стояв син білявого дня та чорнявої ночі вечір-мулат.

Вони ті крила не з пуху-пір'я а з правди чесноти і довір'я.

Не шкодуй добра нікому Людино!

Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав.

Вони проходили повз гай пронизаний ранковими променями.В Річка посріблена місяцем вилася попід горою.

Ніким не помічений сідаю в затінку дерев.

Застелений сукном стіл стояв посеред кімнати.