Відокремлені додатки

переважно не відокремлюється

відокремлюється завжди

завжди відокремлюється

ніколи не відокремлюється

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п’ю.

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера.

Більшість, особливо молодь, вбачали в поїздці до Морниці веселу розвагу.

Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині.

Зліва, на пагорбі, оточеному глибоким ровом, палав дерев’яний замок.

Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле.

Полум’я охопило місток, перекинутий через річку.

Пахне грибами й ме­дом, вогкістю пахне тією, що, опріч назви осінь, немає імені їй

То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу.

Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир.

Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення.

Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий, аж до самого обрію, степ.

Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера/

  Щовесни, як і інші дерева, яблуня своїм цвітом цілується з бджолами.

Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар передбачення, дар ясновидця.

  О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні!

В кутку під божницею за­мість стола стояла вузесенька примостка на чотирьох пат­лах, убитих в землю

У нашій лоцманівській замість тополь край шляху виросли металеві щогли, вищі за всяку то­полю

Дорогу до кращих результатів запиняє нам та ж сама темнота молдуван бо замість помагати нам у боротьбі вони шкодять їй.

Зозулі кували торкаючи дзьобиками чарівні клавіші неба.

Тепер замість крила парусника діти бачать вдалині темну непорушну гору якусь.

Солідна віком і творчою практикою людина він був у розпачі.

За шофера нам поставили тракториста Серьогу на прізвище Півень.

Гарний відкладений звечора сир але не перенесена на завтра справа.

Перемогу здобудеш мудро використавши час.

Все втрачене опріч часу можна знайти й відновити.

Існує тільки одне благо знання і лише одне зло неуцтво.

Впустивши свої вуха на торг, багато цікавого про себе почуєш.

Дослухайся до думок ,висловлених словами, а не пробамканих дзвонами.

Пліткар готовий поділитися останнім, у тому числі останньою пліткою.

На все свій час крім пліток, вигадок і пустопорожніх теревенів.