Відокремлені обставини

Блакитний час прикинувшись водою тече в піщаних, чистих берегах

Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур'яні

Нікого тут нема крім мене й господині

Вона сиділа, замислившись

З переляку хлопці бігли, не чуючи ніг

Човен пливе та хвилі здіймає, б'ючи вітрила в задумливу ніч

Чому ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю

Швидко повечерявши, полягали спати

Годі вже панам сидіти, згорнувши руки.

Незважаючи на маленький вітерець, парило і робилося душно

Все це, згідно з планом, повинно було згоріти дотла.

Збуджені, натомлені після чесної праці, друзі вернулися в лісову хатину.

У гущавині, що заплела круті дніпровські схили, співають, заливаючись солодким щебетом, солов’ї.

Заходить блакитна ніч, ясними мерехтливими зорями гаптуючи небо, і тихими лунами озиваються зелені парки на косогорах, пливуть над ними звуки пісень.

Одягнені в зелені шати, чергуючись із рукотворними ланами й луговими килимами, дібровами та гаями, гори набувають особливої привабливості.

Переляканий, запорошений снігом, без хати, мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

Куди не кинь оком, ниви шумлять круг мене, часом заважаючи почути дзвінкі переливи.

Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля.

Голосу не подавав, кажуть, ніколи і схожий був на вивернутий чорним хутром угору кожух.

Наївшись огіркових пуп’янків, натрапив я на моркву.

Прийшовши додому, він взявся за роботу.

Пройшовши по небу, тепла, тиха червнева ніч стала оволодівати і землею.

Кінь перервавши уздечку, щосили подався по дорозі вбік села.

Причаївшись у малині за смородиною, я слухав бабиних молитов, як заворожений.

При в’їзді в село вершників уже чекали юрмлячись край доріжки босоногі діти.

Школярі жартували, крокуючи вулицею.

Він прибіг додому і, схопивши булку з маслом жадібно почав їсти.

Він прибіг додому і схопивши булку з маслом, жадібно почав їсти.

Він прибіг додому, і схопивши булку з маслом, жадібно почав їсти.

Він прибіг додому і, схопивши булку з маслом, жадібно почав їсти.