ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ

Прокинувшись уранці ми побігли до озера вмитися.

Посміхнувшись письменник сів писати наступну книгу.

Падаючи листочки витанцьовували вальс.

 Полягали спати повечерявши.

Вони сиділи склавши руки.

Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке полум'я хмар.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

 Хлопці бігли не чуючи ніг.

Розбудовуючись Луцьк стає все сучаснішим.

Стоїть замислившись стара груша в саду

 Опритомнівши чоловік почув недалеко людські голоси.

 Відпочивши ми знову взялися за роботу.

 Ворог тікав не оглядаючись.

 Бійці боролися мужньо і не шкодуючи свого життя.

 Можна бути добрим і не чекаючи похвали.

 Дівчина стояла нахилившись над щойно зв'язаним снопом.

Відпочивши мої друзі пішли працювати знов.

 Зігнавши із себе ранкову прохолоду степ виграє зеленими барвами.

Попустивши повіддя білий кінь летить у степи.

 Легенько падаючи листочки лягали на землю.

 Спочиваючи бійці славну пісню співають.

Не читай лежачи!

Затихаючи десь за ланами гомонів грім.

 Усміхнувшись сонце вмить висушило росу.

 Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.

 Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.

 Посміхаючись учителька зайшла до класу.

 Качка тримається на воді розпластавшись.

Причаївшись у малині за смородиною, я слухав бабині молитви.

 Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи, мир і благодать.

Налякалася сарна й щезла, в гущині залишивши сліди на росі.

 Пором плив перерізаючи, пощерблену хвилями місячну доріжку.

Деякий час усі сиділи задумавшись.

 Якби хліб та одежа то їв би козак лежа.

 На концерті улюбленого співака слухали стоячи.

Погомонівши діти пішли на уроки.

 Василько розчепірив руки, і падаючи грудьми на воду, швиденько звів їх докупи.

Степ, струснувши із себе росу, та, зігнавши непримітні тіні, горить жовто-зеленим кольором

 Дід прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок.

Над скелею літали чайки плавно, розрізаючи, крильми повітря.

 При самій дорозі, помітивши старезну грушу, пан наказав зупинитися.

 Міст поєднав два протилежні береги, творячи ще одну нерухомість

 Степ струснувши із себе росу та зігнавши тіні, горить жовто-зеленим вогнем.

Над хатою піднялись у небо голуби, знаменуючи добро і благодать.

Людина! Це ж яке слово! Його треба говорити стоячи.

 Похитуючись Соломія підійшла до столу.

 Бійці сиділи деякий час задумавшись.

 Гуркіт канонади ревів не перестаючи.

Пряме дерево і вмирає стоячи.

 Хлопчики сиділи на скелі і, звісивши ноги, стежили за вудочками.

 Весело фиркаючи машина, помчала у видолинок.

Забувши, сміх ми слухали вчителя.

Білий кінь повіддя, попустивши, летить у степи.

 Зазвичай, чим глибше до поверхні лежать породи, тим вони давніші.

Був у дорозі їм загадковий знак з неба - затемнення сонця.

Незважаючи на малюсінький вітер, парило і робилося душно.

Тепер він мав горде переконання, своє, ні в кого не позичене.

Стоячи за огорожею кущ акації заглядав у самі вікна.

Вона працювала не покладаючи рук.

 Мати припадаючи на коліно жала серпом лепеху.

Долаючи перешкоди загартовуєш себе.

 Навчаючи інших ми навчаємось самі.

Білий кінь стрепенувшись підвів голову.

 І я заплакавши назад поїхав знову на чужину.

Вона сиділа замислившись

 Біля автобусної зупинки пахло жасмином, що високими кущам темнів із-за дерев'яного паркану.

Тася сиділа, схилившись над книжкою.

 Із калиною в народній пісенній творчості часто асоціюються патріотичні почуття, любов до Батьківщини.

 І завжди він відчував чарівливу цілісність її материнського погляду, животворний його магнетизм.

Весело поспівуючи, почалася наша подорож.

Прийшовши до школи, він радо привітався з товаришами.

 Одержавши подарунок, вона дуже зраділа.

Гуляючи вулицею, я думав про нашу майбутню зустріч.

 цифр 3, 4, 5

 цифр 1, 2, 3, 4

 усіх цифр

цифр 1, 2, 3

Славутич-ріка тече з давнини нашої, напуваючи землю цілющою вологою.

Там і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковім вінку

Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті 

Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці

 Кілька днів ми працювали не відпочиваючи.

Дівчина йшла додому зажурившись.

Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем серединою ріки повільно плив човен.

 Від малих дітей болить голова а від великих серце.

Акорди бабиного літа, зітхнувши, падають в траву.

Відкрилась діжка меду золотого, наповнивши всі закутки землі.

 І після цього перед ним хитнулися, розходячись у різні сторони дві дороги.

 На возі сидів мірошник і, задерши голову, дивився в небо.

 екскурсоводом було наведено невідомі факти про неї.

це чудова можливість поринути в минуле.

 наші знання з історії були дуже доречними.

 уважно слухайте гіда, робіть короткі записи.

усі експонати вразили нас своїм різноманіттям.

 Часом удень покинувши роботу, вона висовувала з кутка Гафійчину скриню

і переглядала її убоге шуплаття, розгортала вишивані рушники і переводила задуманий погляд на дочку.

Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась, шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собачнею а дитя недовірливо спідлоба дивилось на неї.

Ми знали, що нам доведеться працювати не покладаючи рук.

Ось уже з’явились мандрівні сліпці збираючи спільну милостиню.

 Вони працювали на пана не покладаючи рук.

 Підійшовши до будинку, йому здалося світло у вікні.

 Затамувавши подих, учні слухали пісні.      

Пригинаючи дерева, вітер ламав гілля.           

 На підставі нескладного життєвого досвіду він розумів що суперечка з жінкою ні до чого крім зайвого галасу й неприємностей не призводить

Вас одразу можна впізнати і не бувши ворожкою.

 Я впевнена що наш народ незважаючи на неймовірні випробування змінить

життя на краще.

Лиш добро роби не думаючи.

Так вони співали йдучи через дикі пустині.

Щоб досягнути успіху треба працювати не покладаючи рук.

Важко кидати землю не залишивши на ній доброго сліду.

Лист кленовий сяйнувши багряно-синіми прожилками упав на землю.

 З кожним роком прощаючись важче залишити стареньких батьків.

Світова зірка блідне й тремтить догораючи.

Дрібні хвилі темніючи зливалися докупи.

Білий димок хвилюючись здіймається догори понад чумацьким табором.

Побачивши в магазині нову енциклопедію, я захотів її купити.

Роблячи нотатки, нами було прослухано доповідь однокласниці.

Створюючи виставу, було осучаснено текст класичної п’єси.

 Ще не ходячи до школи, мама читала мені вірші Лесі Українки.

Повіяв легенький вітерець, струшуючи з листу краплі.

Читаючи Олена не помітила, як настав вечір.

Вона сиділа замислившись.

Діти бігли не чуючи ніг.

 яка захопила хмарки рожевим кольром

 зокрема з морської пелени

 розмальовуючи безкраю просторінь неба

усміхнена від ранкового теплого вітерцю

Похлипавши гармошка починає снувати й прясти розлогу мелодію.

Виблискувала в лузі річка і звиваючись губилася в зелених шатах надбережного гаю.

Проте в сріблястім верболозі не підкоривши серце прозі співають пізні солов'ї.

Степ мовби спочиває вичахаючи.