Відокремлені означення.

А  виділяються за змістом та інтонаційно; 

Б  указують на того, до кого звернено мовлення;  

В  передають ставлення мовця до висловленого; 

 Г відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання.

вставними;

відокремленими;

звертаннями;

однорідними.

 Лісова у хвої земля, лоскочучи підошви ніг, пружинила під кроками (А Колісниченко).

 І ніхто того не чув, не знав і не бачив, опріч Марка маленького (Т. Шевченко).

Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір.

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

Ген килим витканий із птиць летить над полем (Л. Костенко)

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.

Рівний залитий сонцем степ доразу принишк.

Дніпро розбуджений подихом весни гнівно трусонув могутніми плечима із себе крижаний панцир зими.

Гілки дерев мокро блищали зволожені по-весняному.

Петро стрункий широкоплечий з русявим чубом і синіми очима стояв серед

хати.

Утомлені своїм довічним рабством вони жадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї.

Заглиблена в спогади Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг.

Мама перегортає зошити списані широким чітким почерком та якісь аркуші розмальовані контурами відомих і невідомих континентів.

Славкові уявився справжній мамонт сумний і замислений.

І тиха осінь мрійна яснолиста несла в серця надію і тривогу.

Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.

У снігу по коліно стоїть з хати винесена ялинка.

Здобутий працею сухар м’якший від дарованого бублика.

Степ оповитий тишею мовчав.

Бджоли прилітали по мед густим роєм і так гули непримітні у зеленій липі що здавалося дерево співає.

Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав.

Стояла темна ніч холодна вітряна.

підмет, присудок, обставина

підмет, присудок, означення

додаток, означення, обставина

підмет, додаток, обставина

А поширені означення (дієприкметникові та прикметникові звороти) стоять після означуваного слова;

Б два й більше одиничних означень стоять після означуваного слова, перед яким уже є залежне від нього означення;

 В означення стосуються особового займенника;

Г  означення мають додаткове обставинне значення.

А поширені означення (дієприкметникові та прикметникові звороти) стоять після означуваного слова;

Б означення мають додаткове обставинне значення

В два й більше одиничних означень стоять після означуваного слова, перед яким уже є залежне від нього означення

Г означення стосуються особового займенника

А означення стосуються особового займенника;

Б два й більше одиничних означень стоять після означуваного слова, перед яким уже є залежне від нього означення;

В означення мають додаткове обставинне значення;

Г означення відділені від означуваного слова іншими членами речення.

А різними зворотами;

Б прикметниками, дієприкметниками, дієприслівниками та їхніми зворотами;

В прикметниками та іменниками, дієприслівниковими зворотами;

Г прикметниками, дієприкметниками та їхніми зворотами.

тире

комами

комами і тире 

дужками