Відокремлені означення. Прикладка

Йду в простори я чуйний і тривожний.

Ще спить земля укутана снігами.

Сумуючи іде зима холодна і різка.

Зацікавлені ми підійшли й посідали.

І травень буде гомоніти рудим джмелем наляканим до краю.

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий.

В імлистій долині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

Вогка земля мліла в гарячому золоті сонячного проміння, вільна від тіней і холодків.

Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу.

На столі стояла, нещодавно поремонтована лампа.

Оточене густими кущами озеро, було не широке, а довге.

Качка, підбита мисливцем, жалібно кричала.

Троянда усміхається сонцю, шовковими пелюстками розгорнутими назустріч теплу й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розгорнутими назустріч теплу, й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розгорнутими назустріч теплу й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками розгорнутими, назустріч теплу й сонцю.