Відокремлені прикладки

Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.

Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум.

До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.

Син білявого дня і чорнявої ночі вечір-мулат підійшов до порога.

Життя — спокута не своїх гріхів.

Одна в поета правда — чистота.

Я маю спокій — істинного друга.

Співають солов’ї — співці весни й любові.

Сухі гілки — це вже вінок терновий.

Виє вовк — ночей моїх соліст.

Всесвіт цей — акваріум планет.

Книги — морська глибина.

Ми пам’ятаємо Миколу Шпака — стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого — скромного, закоханого в життя і поезію.

Ми пам’ятаємо Миколу Шпака — стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного, закоханого в життя і поезію.

Ми пам’ятаємо Миколу Шпака: стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого скромного закоханого в життя і поезію.

Ми пам’ятаємо Миколу Шпака — стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного закоханого в життя і поезію.

Чемпіон світу з боксу Віталій Кличко вкотре переміг.

Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.

Серед лісу особливий подив викликає могутній дуб цар лісу.

Згадаймо гордість нашої культури класичний театр корифеїв.

Фільм О. Довженка «Земля» було визнано як шедевр світового кіно.

Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців.

«Звенигора» в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт.

Україна в усній народній творчості давно оспівана як хлібний край.

  Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку. 

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.  

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

  І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. 

Славко витягає з портфеля підручник і читає, затуливши долонями вуха.

 Повертаючись увечері з тренування, Славко завжди заставав на столі склянку прохолодного чаю з цитриною і свої улюблені сухарики з родзинками.

 Вулицею котиться віз із колесами, оббитими залізом.

Я розповів Юлькові, що їздив з батьком до Страдчого — невеликого села під горою, залісненою й стрімкою, на самому вершечку якої стара-престара дерев’яна церква.

Читачі знають Ніну Бічую, як авторку прозових творів для дітей та дорослих.

Чоловік на ім'я Степан, наблизився до огорожі і хвацько стрельнув батогом, аж луна покотилась од клуні.

Лілі, як актриса із практикою, добре трималася на людях.

Ми читали повість "Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера".

 чекаючи своїх учнів

 і очікує колегу

 який має високий авторитет серед учнів і колег

 наш друг і наставник

 осліплений яскравим сонцем

 Ми знаємо хто ми є але не знаємо ким ми можемо бути.

Ви ще не знаєте на що здатна людина наповнена болем та смутком за своє дитя.

За винятком Васильченка усі хлопці завершили роботу.

 І прийде гідна старість нагорода гарної юності!

Даруючи радість іншим не забудь про себе.

Тішилася Ганна скоромовкою  як піснею.

Доброта потрібна людям  як хліб.

Лисенко відомий у світі як композитор.

 Ця дівчина… Обличчя  як з ікон.

Софія височіє над Дніпром  як свіча.