Відокремлені прикладки, означення, обставини

Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.

До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.

Син білявого дня і чорнявої ночі вечір-мулат підійшов до порога.

Перед тобою світ — великий том розкритий.

Життя — спокута не своїх гріхів.

Одна в поета правда — чистота.

Книги — морська глибина.

Всесвіт цей — акваріум планет.

Виє вовк — ночей моїх соліст.

Фільм О. Довженка «Земля» було визнано як шедевр світового кіно.

Я їхав в Одесу влаштовуватися на кінофабрику як режисер.

Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців.

Лисенко відомий у світі як композитор.

Тішилася Ганна скоромовкою як піснею.

Доброта потрібна людям як хліб.

Столітник  або  алое використовують для лікування шлунка.

Підмет здебільшого виражається іменником або займенником.

Для зміцнення фундаменту використовують дуб або вільху.

Тоді весна, ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала, про себе висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

Ми пам’ятаємо Миколу Шпака: стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого скромного закоханого в життя і поезію.

Ми пам’ятаємо Миколу Шпака, стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного, закоханого в життя і поезію.

Ми пам’ятаємо Миколу Шпака — стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного закоханого в життя і поезію.

Ми пам’ятаємо Миколу Шпака — стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного, закоханого в життя і поезію.

Наближається повний спеки й світла південь.

Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?

Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.

Вечір морозний і зоряний надходив швидко.

Небо ясне й бірюзове рідко бачили мандрівники.

Ближче до старезного лісу чорного густого ставало сумно.

Незважаючи на маленький вітер дерева палахкотіли.

Підеш собі зажурившись степом.

Годі вже сидіти склавши руки.

Можна робити добрі справи не чекаючи похвали.

Автобус їхав швидко і не зупиняючись на зупинках.

Пройшовши з кілометр, ми побачили наших друзів.