Відокремлені уточнювальні члени речення

Сонце заходило за ліс кидаючи останнє проміння на землю.

Внизу під горою виднілося невелике озеро.

На небі заблищали перші зорі яскраві й далекі.

Вислухавши батька хлопець замислився.

Завтра о п'ятій вечора почнеться вистава.

Він ішов швидко не озираючись.

Усі крім Олега пішли на прогулянку.

Тут на березі річки ми розклали багаття.

Там за сивою горою зоріє Українонька моя.

На уроці були присутні всі учні особливо школярі молодших класів.

Степ дихає рівно на повні груди.

Я дивлюсь на море синє й глибоке. 

Вдалині між телеграфними стовпами мріли рожеві гори.

По той бік шляху десь далеко в степу за садками тремтить заграва.

Уздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини.

Старий вітряк живе між селами за перехрестям двох доріг. 

Хто? Що?

А де саме? А коли саме?

Який? Чий?

Що зробивши?

Окрім пісень і обрядів, він знав багато легенд.

Там, за річкою, починався густий ліс.

Увечері, о сьомій годині, ми зібралися вдома.

Тихо, ледь чутно, шелестіло листя.

Окрім пісень і обрядів, він знав багато легенд.

Там, за річкою, починався густий ліс. 

Увечері, о сьомій годині, ми зібралися вдома.

Тихо, ледь чутно, шелестіло листя.

Окрім пісень і обрядів, він знав багато легенд.

Там, за річкою, починався густий ліс.

Увечері, о сьомій годині, ми зібралися вдома.

Тихо, ледь чутно, шелестіло листя.

Старі люди, особливо бабусі, знають багато повір'їв.

Там, за лісом, сонце сідало швидше.

Учора, пізно ввечері, пішов дощ.

Хлопці бігли, випередивши дівчат.

У горах, на високих полонинах, ще лежить сніг.

Вона розмовляла лагідно, по-материнськи, заспокоюючи дитину.

Навесні, у середині квітня, зацвітають абрикоси.

Окрім підручників, на столі лежали зошити.

Крім малювання, він захоплювався ще й музикою.

Там далеко на горизонті, забовваніли вітрила.

Сонце, за лісом, швидко сховалося.

Ми, замість відпочинку, взялися за роботу.

Там за горами давно вже день і сяє сонце а тут на дні міжгір'я ще ніч.

По той бік шляху десь далеко в степу за садами тремтить червона заграва.

У повитих сніжним туманом далях серед розливу зелені бовваніють села.

Наприкінці золотої осені на приморських скелях збираютьсмя різні птахи.