Вставні слова, словосполучення

На думку Григорія Сковороди, духовне відродження людей автоматично призведе до злагоди в суспільстві.

Життя відомо, наймудріший вчитель.

На жаль, не все збувається, але я не тужу.

Я для тебе горів, український народе, тільки, мабуть, не дуже яскраво горів.

Що таке по-вашому життя? 

Хтось на радість людям викопав криницю.

Щось насправді чудне відбулося.

На щастя і любов я маю право.

Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!

.Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана.

Певно руїну та буря зробила?

Його репліки і пропозиції були якраз до речі.

Отже міс Феллоуз, перш ніж ми рушимо далі — ви залишаєтесь на роботі?

Чи може робота над рекламою загострить мою неприязнь до натовпів?

Мені звичайно завжди доводиться переконувати людей не брати зразків

Здалеку видно плесо річки

Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості.

Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі. 

Чигирин, здається, глянув не в очі, а в душу.

Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік.

Ну а ви, я бачу, здружилися.

Тепер довкола було досить голо і сумно. 

Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім’я мого рідного міста.

У неволі тяжко, хоча й волі, сказать по правді, не було.

Вулиця наша насправді вузенька.

До речі словом "канікули" називають сьогодні й перерву в роботі Верховної Ради України.

Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.

Отже немає нічого недосяжного.

Найчастіше веселку ототожнюють з велетенським змієм.

Чужі недоліки видно краще.

Із пагорба видно чудові сільські краєвиди.

Сьогодні видно не наш день.

Сьогодні видно вашу роботу.

Очевидно ми прийшли занадто швидко.

Очевидно – вставне слово.

Було очевидно кого відберуть у десятку кращих спортсменів року.

Очевидно й неймовірно – однорідні члени речення.

І навіть в Арктиці суворій проб’ються може ручаї (Л.Дмитренко).

Була чудова золота пора, яку звичайно так і звуть – київська осінь (М.Терещенко).

І ось раптом хребет розломився, вогняна тріщина прокотилась впоперек нього, до самого низу (О.Гончар).

Як хоч, а річку кажуть перескоч (Панас Мирний).

Він скочив на ноги і здавалося заповнив собою всю хатину.

Вона зупинилася перевести подих, а тоді знову заговорила, розповідаючи здається те, що пекло їй серце багато років.

Цей звук здавався Гаррі сиреною.

До дядька Вернона здається знову повернулася відвага.