Вставні слова, словосполучення, речення. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях, реченнях

Воно скажу вам легше як на мене діла у битвах шаблею рішать.

Ніколи звичайно ж не було на цьому військовому судні закоханої пари.

І з тобою було б нам гірко обіймав би нас часто сум і бувало б темніла зірка у тумані тривожних дум.

І час інший і мабуть я сам уже не той.

А Федько справді щось незвичайне виробляв на річці.

Отже лелека переламав крило а тому й не зумів одлетіти до вирію наприкінці серпня.

Грек знову міг зустрітися з тобою, що він тепер до речі і зробив.

Тільки на жаль качка вже почала старіти і не всяка їжа йде їй на здоров'я.

Та і річки ж там більші від Супою, наприклад, Лета, і наприклад, Стікс.

Велика осіння тиша огортала їх і, здається, була в спромозі заворожити їхні очі.

Невже я не жахнувся б від думки,що, може, горе людське десь притаїлось і чигає на мене?

Нога була ціла, непошкоджена, але, видно, боліла.

Козаки понасували башлики на самі очі, понахиляли голови майже до кінських грив і, здавалось, дрімали.

І може,ти, відбігши на хвилинку від повсякденних клопотів нікчемних, розгорнеш книжку і почнеш читати.

Може ж, трапитися так, що Батий зламає собі карк?

Чи скорий хід спирав нам дух у грудях, чи може, вітер розносив по полю від уст відірвані, украдені слова?

Дядько не казали,а,може, ще й не напитали дівки.

Чи,може, це ввижається мені той несказанний камертон природи?

На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.

Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Поки працювали в полі дощу на щастя не було.

Ріка звичайно не Егейське море котре походить звісно від "еге".

Трава в полі як там кажуть аж шумить лізучи із землі.

На жаль тут не було ніяких сумнівів донька не повернеться.

У кожному ділі є свої майстри і своє так би мовити натхнення.

Словом були ми схвильовані й ентузіазм усе-таки в нас буяв.

отже

мабуть

навіть

може

уявіть

Мар'яна невдоволено хитнула головою проте взяла зі столу сорочку.

Хоч до вокзалу було й недалеко проте я поспішив сісти до авто й приїхати.

Гори нібито стояли поруч проте до них іти довелося більше як дві доби.

Очі вже не служили і навіть окуляри не помагали проте він не кидав своєї роботи.

Народу були зав'язані очі а він проте повертав обличчя туди де рокотали грізні струни Тараса Шевченка.

Розповіді й новелетки із книги "Вечірні розмови" як на мою думку мають подвійну цінність.

Я згадав і цей може незначний епізод бо здається мені в ньому проступає вдача Максима Тадейовича.

Погляньмо будь ласка як Максим Тадейович немов той скульптор словами ліпить характеристику Олександра Довженка.

Улітку під вербою біля хати як добре що скінчилася зима княгиня почала дітей навчати.

Чисте небо не налягало на гори а навпаки своєю високою легкою синявою довершувало гармонійно доповнювало їх.

Свист з неймовірною швидкістю наближався летів як здавалося Чернишеві прямо на нього.

За вікном згори було видно шуміло вирувало залите сонцем місто.

А я грішний завжди хочу бачити в людському труді гра авторська це великий труд тільки хороше.

Ще зовсім недавно просто здається вчора було стояли ми з нею під нашою вишнею.

Цвітуть каштани все життя одним і тим же цвітом а ми і в цьому зміст життя пишніше кожним літом.

Чи справді так було, чи може хто збрехав (хто ворогів не мав), а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.

Чи справді так було, чи може, хто збрехав (хто ворогів не мав), а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.

Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (хто ворогів не мав), а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.

Чи справді так було, чи, може, хто збрехав, хто ворогів не мав, а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.

Чи справді так було чи, може, хто збрехав (хто ворогів не мав), а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь вже почалось.

Вже почалось мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.