вставні слва звертання

Чужа душа то кажуть темний ліс.

На диво птахи ще не відлітали у вирій.

Мабуть сонця сьогодні буде мало.

Отже червень починаються канікули!

Наш тренер… Дніпро перепливти.

… весна вже настала?

Кожен … мріяти про велике.

Україна … знову перемогти.

На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.

Поки працювали в полі дощу на щастя не було.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Ти в мені запалила ... кохання.

Здалеку виднілися привокзальні ... .

... зігрійте мою душу охололу.

... не виходять мені з голови.

Саме ... відбивались у вікнах.

Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

«Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай за шмати!».

□ А іменником у Н. в. однини та З. в. множини

□ Б іменником у Кл. в однини та Н. в. множини

□ В іменником у З. в. однини та Н. в. множини

□ Г займенником у Н. в. однини та множини

підметом

не є членом речення

додатком

означенням

На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.

Поки працювали в полі дощу на щастя не було.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Горе, кажуть за горе чіпляється.

Життя (кажуть) прожити — не поле перейти.  

Кожен має посадити в житті, принаймні, одне дерево.

І от, нарешті, засиніли Дніпропетровщини лани.

Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.

Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженка-художника.

Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний.

Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.

Пан лікар, прошу знизити тон.

Не гаймо часу, Софіє Андріївна, ще наговоримося, роботи безліч.

Не розумієтеся ви на жартах, панно Дарусю, от що!

 Ти ж куди, Оксано, проти ночі? 

Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно. 

Ким хочеш бути хлопчику в житті?