"Українські землі у складі Російської імперії на початку XX ст." та "Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської Імперії на початку XX ст.".

У якому регіоні України під час Столипінської аграрної реформи

початку ХХ ст. більшість селян закріпила свої земельні володіння у приватну власність, вийшовши з общини?

Яка головна причина міграційних процесів українців Наддніпрянської України до східних регіонів Російської імперії?

Укажіть ініціатора заснування Товариства українських поступовців.

Позначте рік, коли відбувся судовий процес над М. Бейлісом.

Який напрям політики царського уряду щодо України після революції 1905-1907 рр. розкриває поданий нижче уривок з історичного джерела?

«Українська мова непридатна для створення рідної малоросам обласної культури … Південноросійська народна школа немає потреби в малоросійських підручниках і навчанні. Підручники та книги на українській мові не тільки некорисні, але й небезпечні».

У якому місті на українських землях у роки революції 1905-1907 рр. виникла перша рада робітничих депутатів?

Позначте події, що відбулися в 1905 р. (три правильні відповіді):

Які завдання мали бути вирішені під час земельної реформи П. Столипіна?

Оберіть одне твердження, яке найбільше підходитиме історичному діячу П.Столипіну.

Позначте назви національних та спортивно-фізкультурних організацій, які утворилися в Галичині на початку ХХ ст. (чотири правильні відповіді)?

Позначте чинники, які характеризують становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії на початку ХХ ст. (чотири правильні відповіді)

Прочитайте документ і виконайте завдання.

«Нехай наша історія сумна і невідрадна, нехай ми некультурні, нехай наші маси темні, подурені, ми все ж існуємо і хочемо далі існувати. І не тільки існувати як живі істоти, ми хочемо жити як люди, як громадяни, як члени вільної нації. Нас багато — цілих 30 мільйонів. Нам належить будуччина…

Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне «Я». Наша нація у своєму історичному процесі часто була не солідарна поміж окремими своїми частинами, але нині увесь світ української нації, що по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією нацією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, від Карпатів аж по Кавказ». …Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани».

Укажіть назву праці, рік видання та її автора.

Укажіть факти, які свідчать про піднесення національного руху на території Наддніпрянської України в роки революції 1905–1907 рр.

Назвіть діячів, що належали до "Української соціал-демократичної

робітничої партії"

Назвіть діячів, що належали до "Української революційної партії".

Якій партії належало даннє програмове положення: "Виступали за політичну самостійність України (основне гасло «Україна для українців" ?

Про яку подію йде мова?

З повідомлень української львівської преси

«Сьогодня, в п'ятницю рано, полилась кров на львівському університеті. Багато академіків тяжко і легко поранених. Академік вбитий бровнінгом. Українська академічна молодіж зібралась сьогодня о год. пів до дев'ятої в ІІІ залі університету, щоби запротестувати проти ігнорованя правительством справи українського університету. Як відомо, при останній бюджетовій дебаті, презес кола польського посол Гломбінський заявив у своїй промові, що польське коло не може згодитись на вилученє існуючих українських катедр на львівському університеті в окреме тіло, котре мало би бути переходовим станом до самостійного українського університету. Австрійське правительство, повинуючись волі кола польського, перестало відтоді конферувати з українською парламентарною репрезентацією, не хотячи тим самим й чути про здійсненє бодай в частині домагань всього українського народу в справі українського університету. Се провокаційне становище правительства і кола польського дало причину до того, що українські посли заявили, що будуть ставити перешкоди в справі креованя італійського правничого факультету у Відні. Се провокаційне становище нинішнього правительства Бінерта-Штірка і кола польського відчуло діймаючо українське студентство. Висловом його обуреня було нинішнє демонстраційне віче на університеті, а епілогом віча — труп і кільканайцять тяжко і легше ранених."