Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці 18 - у першій половині 19 ст.

 греко-католицьке духовенство

 православне духовенство

католицьке духовенство

 інтелігенція

  Галичина, Буковина, Поділля

  Буковина, Поділля, Закапраття

 Галичина, Буковина, Закарпаття

  Галичина, Буковина, Полісся

Лук'ян Кобилиця

 Олекса Довбуш 

Устим Кармелюк  

Володимир Антонович

джерело дешевої сировини;

центр фабрично-заводської промисловості;

місце збуту промислових товарів;  

ремісничо-мануфактурне виробництво.

1816 р.;

1834 р.;

1837 р.;

  1848 р.

Маркіян Шашкевич;

 Іван Могильницький; 

 Іван Вагилевич;

Яків Головацький.

пропагуванні ідей федерації християнських слов’янських республік.

піднесенні статусу української мови, розширенні сфери її вжитку.

розбудові Австрії як парламентської федеративної республіки.

наданні галицьким українцям права обіймати державні посади

ополячення

 русифікація

націоналізація

денаціоналізація

вперше було створено політичну партію українців — Головну руську раду;

 відбувся територіально-національний поділ Галичини на польську та українську автономні провінції.

представники українського населення здобули право взяти участь у виборах до австрійського парламенту;

утворилася федерація слов’янських народів, Галичи­на увійшла до її складу;

створення «Руської трійці», видання «Русалки Дністрової»;

Створення політичного комітету - Руський собор

видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові;

Відкриття Львівського університету

Демократизація суспільного життя імперії під час революції 1848–1849 рр. сприяла виданню Я. Головацьким альманаху «Русалка Дністровая».

Унаслідок утисків влади, в парламенті імперії, скликаному в липні 1848 р., українці не мали жодного депутата, це спричинило Львівське збройне повстання.

У травні 1848 р. українці Галичини створюють у Львові власний орган – Головну руську раду на противагу польській Центральній раді народовій.

Під проводом Л. Кобилиці «холерні бунти» селян Закарпаття впродовж 1848–1849 рр. набули організованого характеру; учасниками було висунуто чіткі економічні вимоги.

Від Галичини з 383 депутатів було обрано лише 5 українців

Промова І. Капущака із с. Ляхівці з вимогою скасувати панщину без виплати викупу поміщикам мала неабиякий резонанс

 У серпні 1848 р. рейхстаг схвалив постанову про звільнення селян від кріпосної залежності без викупу

Повноваження парламенту істотно розширювалися за нової конституції, яку в березні 1849 р. оприлюднив цісар Австрії Франц-Йосиф І Габсбург