Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.

а) відсталий аграрний край, сільськогосподарський придаток передових провінцій

б) переважно промислово розвинутий край

в) промисловість і сільське господарство розвиваються рівномірно

г) сільське господарство розвивається інтенсивно, промисловість у зародковому стані

а)  Внаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) Східну Галичину, Буковину та Закарпаття включили до складу володінь Габсбургів (у Священній Римській імперії, згодом, з 1804 р. — Австрійська імперія), об'єдгнавши в край Королівство Галичини і Лодомерії

б)  Внаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) Східну Галичину включили до складу володінь Габсбургів (у Священній Римській імперії, згодом, з 1804 р. — Австрійська імперія)

в)  Внаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) Східну Галичину було включено до складу Австро-Угорської імперії

а)  полякам та угорцям;

б) русинам на австрійцям;

в)  угорцям та австрійцям.

а) Східна Галичина.

б)  Північна Буковина.

в)  Волинь.

г)  Закарпаття.

а)  православне духовенство;

б) селяни;

в) міщани;

г)  шляхта;

а)  Королівство Галичини і Лодомерії;

б)  Руське князівство;

в)  Галицько-Волинське королівство.

а)  за національним складом в Східній Галичині переважали українці, майже 71 %, 20 % складали поляки та 6% - євреї, тому більшість населення Львова - центру Королівства Галичини і Лодомерії складали українці;

б)  за національним складом в Східній Галичині переважали українці, майже 71 %, тому вони і займали провідні управлінські позиції в регіоні;

в) за національним складом в Східній Галичині переважали українці, майже 71 %, 20 % складали поляки та 6% - євреї, проте українці, в більшості, були позбавленні права займати керівні, управлінські посади в краї.

а) Іван Вагилевич, Яків Головацький, Іван Могильницький

б)  Яків Головацький, Іван Могильницький, Маркіян Шашкевич

в) Іван Вагилевич, Яків Головацький, Маркіян Шашкевич

г) Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Олександр Духнович

а)  1789

б) 1848

в)  1837

г)  1834

а)  реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ 1770–1780-х рр.;

б)  Гайдамацький рух та Коліївщину;

в)  революційні події 1848-1849 рр., названі "Весна народів".

а) Києві;

б) Львові;

б)  Перемишлі;

г)  Чернівцях.

а) початок національного відродження на західноукраїнських землях;

б)  розгортання національного руху під релігійними гаслами;

в) політизацію національно-визвольного руху в Австрійській імперії;

г)  переорієнтацію українського руху на Російську імперію;

а)  посилення впливу німецької мови та культури, зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви, домінування поляків і німців в органах влади;

б)  зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви, домінування українців та євреїв в органах влади, привілейоване становище українців у містах;

в)  вороже ставлення імперської влади до греко-католицького духовенства, перебування українських селян і міщан у кріпосній залежності, привілейоване становище українців у містах.

а) 1815 - 1818 рр.;

б)  1834 - 1838 рр.;

в) 1833 - 1837 рр.;

г)  1836 - 1839 рр.;

а) Олександр Духнович.

б)  Маркіян Шашкевич.

в) Михайло Лучкай.

г)  Іван Велигорський.

а)  повстання декабристів;

б)  політика "освіченого абсолютизму";

в)  революція "Весна народів".

а)  створення «Руської трійці», видання «Русалки Дністрової»;

б) видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові, з’їзду діячів науки, який ухвалив рішення, що українська мова базується на народній мові, для письма необхідно використовувати слов’янську кирилицю, а не латинський алфавіт;

в) організація Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Слов'янського з'їзду в Празі;

г)  заснування Руського інституту при Львівському університеті, товариства «Просвіта».

а)  реформи Марії-Терезії та Йосипа II;

б)  повстання під проводом Л. Кобилиці;

в)  польське повстання 1830 р.;

г)  європейська революція 1848–1849 рр.;

а) повстання військових поселенців

б)  "холерні бунти"

в)  гайдамацький рух

г)  рух опришків

а)  Головна руська рада.

б)  Руська трійця.

в)  Руський собор.

г) Центральна рада народова.

а)  "просвітники"

б)  "будителі"

в)  "романтики"

г)  "автономісти"

а)   Галицько-руська матиця.

б)   Народний дім.

в)  Зоря Галицька

а) видання "Русалки Дністрової"

б) заснування в Перемишлі першого на західноукраїнських землях просвітницького товариства

в)  збройне антиурядове повстання у Львові

г)  діяльність "Руської трійці"

д)  початок видання першої газети українською мовою "Зоря Галицька"

е)  початок роботи австрійського парламенту, в якому були представлені українці

є)  "холерні бунти"

а) скасування кріпацтва

б) початок національного відродження

в)  поділ Галичини на Західну і Східну

г) участь у роботі парламенту

д) заснування кафедри української мови у Львівському університеті

е) запровадження загального виборчого права

є) ліквідація панщини

а)  «Енеїда» Івана Котляревського

б)  «Малоросійські пісні» Михайла Максимовича

в)  «Історія України-Русі» Михайла Грушевського

г)  "Кобзар" Тараса Шевченка