Західноукраїнські землі в першій половині 19 ст. 3

появу української преси в Галичині;

розвиток нової української літератури на західноукраїнських землях; 

появу в новій українській літературі жанрів байок і романтичних балад;

першу хвилю українського національного відродження в Галичині

російсько-австрійської війни;         

поділу Речі Посполитої;                

австрійсько-турецької війни;

наполеонівських війн

Поділля;          

Закарпаття;            

Волинь;            

Галичина

І. Вагилевич;    

М. Шашкевич;  

Я. Головацький;  

М. Левицький

створення «Руської трійці», видання «Русалки Дністрової»;

видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові;

організація Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Слов’янського з’їзду в Празі;

заснування Руського інституту при Львівському університеті, то­вариства "Просвіта"

Головна Руська Рада;                 

«Руська трійця»;     

Кирило-Мефодіївське братство;

 Перемишльський гурток греко-католицьких священиків

руху опришків під проводом М. Шталюка;  

реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ;             

селянських “холерних бунтів”;

 революції 1848 – 1849 рр.

вперше було створено політичну партію українців — Головну руську раду;

представники українського населення здобули право взяти участь у виборах до австрійського парламенту;

українську мову дозволили вільно викладати в школах, гімназіях та університетах;

відбувся територіально-національний поділ Галичини на польську та українську автономні провінції.

для організації селянства на антифеодальну боротьбу;

для видання дешевих книг і поширення їх серед народу с метою освіти;

для визволення українських земель з-під влади Австрії;

для визволення українських земель з-під влади Росії.

Львів;  

Станіслав;  

Луцьк; 

Перемишль.

Обмеження панщини трьома днями на тиждень;

Дозвіл на викуп землі впродовж 49 років;

Надання селянам громадянських прав;

Переведення селян у категорію тимчасовозобов’язаних;

Дозвіл на створення кооперативних об’єднань;

Заборона тілесних покарань селян поміщиками;

Заснування хуторів і виділення відрубів

У Східній Галичині українці складали дві третини населення;

Протягом XIX ст. населення Галичини швидко зростало, але його національний склад змінився мало (65% -українці; 20% - поляки і 10% - євреї). Українці становили більшість і в Буковині, і в Закарпатті;

З метою зміцнення своєї влади уряд Австрійської імперії переселяв до Західної України іноземних колоністів: до Східної Галичини - німців; до Північної Буковини - німців і румунів; до Закарпаття - угорців;

Росіяни розселялися по всіх регіонах Східної України але зосередилися головним чином у містах;

Зростання чисельності населення Півдня України супроводжувалось скороченням його мусульманської частини;

Відсоток росіян, євреїв та представників усіх інших національностей в Україні збільшився до 27,4% унаслідок політики Російської імперії;

Наприкінці XVIII ст. більшість у Південній Україні становили українці - 71,5%.

а, г, в, б

г, в, в, а

б, а, г, в

в, а, г, б

1 - б; 2 - в; 3 - г; 4 - д

1 - а; 2 - г; 3 - д; 4 - б

1 - г; 2 - д; 3 - б; 4 - в

1 - в; 2 - а; 3 - г; 4 - д