Заміна прямої мови непрямою

Усі переконували Марка, що стрибати з парашутом не варто.

 Марко заявив, що залюбки стрибне з парашутом, але пізніше.

Марко заявив, що він ніколи б не наважився стрибнути з парашутом.

 Марко не хоче, щоб хтось взагалі колись стрибав із парашутом.

 «П, — а: — П!».

 «П? — а: — П».

 «П? — А, — п».

«П, — а, — п».

кома

двокрапка

тире

лапки

  «Ні, — сказав сам собі Василько — щуки я не піймаю, бо вона прудка».

 «Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням».

   «Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

Бабуся сказала, щоб дівчинка одягалася тепліше, бо на вулиці холодно.

 Іван сказав, що, як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як вони сприймають мої ідеї.

  Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

  Іван сказав, що, як і будь-якій людині, для нього важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають його ідеї.

  Іван сказав, що, йому як і будь-якій людині, важливо знати, що про неї думають інші, як вони сприймають її ідеї.

 Український письменник В. Винниченко якось сказав: “Як нудно сіро проходить життя людей неталановитих, так нудно й нецікаво живуть без любові навіть талановиті”.

 “Суспільність, – говорив М. Грушевський, – що має віру в себе, мусить мати й відвагу глянути на правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу”.

  “Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: “Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу”.

  “Слово – найтонше доторкання до серця, – був переконаний В. Сухомлинський, – воно може стати і запашною квіткою, і живою водою і розжареним залізом”.