ЗНО 2021. ЛІТЕРАТУРА 17 варіант

Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників, – так починається твір

Висловлення зі «Слова про Ігорів похід» «Хочу-бо списа переломити кінець поля Половецького, з вами, русичі, хочу голову свою покласти або попити шоломом з Дону» належить

Життя українського суспільства кінця ХVІІІ — початку ХІХ століття під виглядом троянців, латинян та інших народів змалював

«…серце моє! / Лишенько з тобою! / Де ти в світі подінешся / З малим сиротою? / Хто спитає, привітає / Без милого в світі?» – співчуває автор своїй героїні у творі

Звертаючись до цього уривку: А Черевань мірковав про стьожку, що княгиня прислала: "Блакитна; чом же не червона? Козак звик червону стрічку в ковнірі носити, а се вже, мабуть, польська мода. Дармо, надінемо й польську: однаково вже тепер на Вкраїні все почалось вестися по-лядськи" вкажіть, у кого з персонажів «Чорної ради» була блакитна символіка?

Не цінує «душі своєї цвіту», не знає, які дива може творити тихий голос його сопілки, персонаж твору

Історичним є твір

Біблійний сюжет використано у творі

«Сцена ж мій кумир, театр – священний храм для мене!.. У театрі грать повинні тільки справжню літературну драму, де страждання душі людської тривожить кам’яні серця», – стверджував  

У фрагменті «Байдужна на все, мов дерево. Наприклад, прошу, що то за тип? Вважаєш, якe в неї білля? Гарне і тонке, мов у графині, а її постіль іще краща. Спить, мов царівна. Коли вмивається, не забуде ніколи насипати кілька крапель найтоншої парфуми до води, але зате її верхня одіж… просто — «товпа»!…» описано персонажа «Valse melancolique» 

Зустріч митця із селянином є кульмінацією твору

У вірші «Любіть Україну» Володимир Сосюра осмислює справжню суть поняття

У рядках «Моя любов чолом сягала неба, / А Гриць ходив ногами по землі» провідним художнім засобом є

«У мене не було жодного сумніву, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий і потім – років, мабуть, із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку», – так у художньому творі розповідає про себе 

Світовий мотив підкорення людиною міста як об’єктивний шлях людської цивілізації змоделював на українському матеріалі

МУЖЧИНАМ

Не зірвуться слова, гартовані, як криця,  

І у руці перо не зміниться на спис.

Бо ми лише жінки. У нас душа криниця,  

З якої ви п'єте: змагайся і кріпись!

І ми їх даємо не у залізнім гімні,

У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць.

Бо швидко прийде день і у завісі димній

Ви зникнете від нас, мов зграя вільних птиць.

Ще сальви не було, не заревли гармати,  

Та ви вже на ногах. І ми в останній раз

Все, що дає життя іскристе і багате,  

Мов медоносний сік, збираємо для вас.

Гойдайте ж кличний дзвін! Крешіть вогонь із кремнів!

Ми ж, радістю життя вас напоївши вщерть, -

Без металевих слів і без зітхань даремних

По ваших же слідах підемо хоч на смерть!

У поезії Олени Теліги звучить мотив ролі жінки, яка є

МУЖЧИНАМ

Не зірвуться слова, гартовані, як криця,  

І у руці перо не зміниться на спис.

Бо ми лише жінки. У нас душа криниця,  

З якої ви п'єте: змагайся і кріпись!

І ми їх даємо не у залізнім гімні,

У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць.

Бо швидко прийде день і у завісі димній

Ви зникнете від нас, мов зграя вільних птиць.

Ще сальви не було, не заревли гармати,  

Та ви вже на ногах. І ми в останній раз

Все, що дає життя іскристе і багате,  

Мов медоносний сік, збираємо для вас.

Гойдайте ж кличний дзвін! Крешіть вогонь із кремнів!

Ми ж, радістю життя вас напоївши вщерть, -

Без металевих слів і без зітхань даремних

По ваших же слідах підемо хоч на смерть!

Поезія належить до лірики

МУЖЧИНАМ

Не зірвуться слова, гартовані, як криця,  

І у руці перо не зміниться на спис.

Бо ми лише жінки. У нас душа криниця,  

З якої ви п'єте: змагайся і кріпись!

І ми їх даємо не у залізнім гімні,

У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць.

Бо швидко прийде день і у завісі димній

Ви зникнете від нас, мов зграя вільних птиць.

Ще сальви не було, не заревли гармати,  

Та ви вже на ногах. І ми в останній раз

Все, що дає життя іскристе і багате,  

Мов медоносний сік, збираємо для вас.

Гойдайте ж кличний дзвін! Крешіть вогонь із кремнів!

Ми ж, радістю життя вас напоївши вщерть, -

Без металевих слів і без зітхань даремних

По ваших же слідах підемо хоч на смерть!

У першому рядку першої строфи використано

МУЖЧИНАМ

Не зірвуться слова, гартовані, як криця,  

І у руці перо не зміниться на спис.

Бо ми лише жінки. У нас душа криниця,  

З якої ви п'єте: змагайся і кріпись!

І ми їх даємо не у залізнім гімні,

У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць.

Бо швидко прийде день і у завісі димній

Ви зникнете від нас, мов зграя вільних птиць.

Ще сальви не було, не заревли гармати,  

Та ви вже на ногах. І ми в останній раз

Все, що дає життя іскристе і багате,  

Мов медоносний сік, збираємо для вас.

Гойдайте ж кличний дзвін! Крешіть вогонь із кремнів!

Ми ж, радістю життя вас напоївши вщерть, -

Без металевих слів і без зітхань даремних

По ваших же слідах підемо хоч на смерть!

Поезію написано віршовим розміром

МУЖЧИНАМ

Не зірвуться слова, гартовані, як криця,  

І у руці перо не зміниться на спис.

Бо ми лише жінки. У нас душа криниця,  

З якої ви п'єте: змагайся і кріпись!

І ми їх даємо не у залізнім гімні,

У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць.

Бо швидко прийде день і у завісі димній

Ви зникнете від нас, мов зграя вільних птиць.

Ще сальви не було, не заревли гармати,  

Та ви вже на ногах. І ми в останній раз

Все, що дає життя іскристе і багате,  

Мов медоносний сік, збираємо для вас.

Гойдайте ж кличний дзвін! Крешіть вогонь із кремнів!

Ми ж, радістю життя вас напоївши вщерть, -

Без металевих слів і без зітхань даремних

По ваших же слідах підемо хоч на смерть!

В останній строфі вірша переважає засіб художньої образності, який допома­гає зрозуміти характер ліричного героя як вольової, цілісної, життєлюбної особистості

Установіть відповідність між епізодами одного й того ж твору

Епізод

1 хвороба матері героїні

2 героїня відповідає: «Стою та дивлюся, які ви щасливі» 

3 герой щороку впрягався поряд із конем і вивозив гній на свою нивку на кам'янистому горбі

4 герой погрожує розстріляти Андрюшу, якщо він покине трибунал 

Епізод

А з хати вибігає мати й радіє синові, скаржиться на тяжке життя з «отою відьмою» 

Б героїня отримує лист від дядь­ка, у якому той відмовляє їй в утриманні

В герой співає пісню про загублені молоді літа 

Г герой проводить розгляд справи черниць 

Д герой поставив невеличку комедію, “блискуче провалився”, але працює над ще однією картиною як режисер

Установіть відповідність між жанром і персонажем твору.

Жанр твору      Персонаж твору

1 поема              А Маруся Богуславка

2 комедія           Б Чіпка Вареник

3 роман              В прабаба Марусина

4 кіноповість   Г Мокій Мазайло

                              Д Мойсей

Установіть відповідність між назвою вірша та його автором.

Назва                                                                 Автор

1 «Лебеді материнства»                             А Сковорода

2 «О панно Інно»»                                       Б Малишко

3 «Всякому місту – звичай і права»      В Костенко

4 «Пісня про рушник»                               Г Симоненко

                                                                             Д Тичина

Визначте, кому з митців належить наведене висловлювання.

Письменник                    

1 В.Підмогильний  

2 М. Хвильовий  

3 М.Коцюбинський  

4 Леся Українка             

Висловлювання

А « Дуже був занятий своїм оповіданням, але нарешті скінчив.

Називається воно “Тіні забутих предків”… Не знаю, чи воно вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений…»

Б «Ім’я мого роману – “Сотник Шрамко і його сини” – картина того дивного й загадкового часу, який настав після смерті Богдана Хмельницького. На сцені будуть діяти Брюховецький і Сомко…»

В «“Місто” я почав писати зовсім для себе несподівано – воно, за первісним задумом, мало бути кіносценарієм, і то комедією»

Г «Се драма-казка, за термінологією Гауптмана (так він зве свій “Потоплений дзвін”), але я не знаю, як би се могло по-нашому зватись»

Д «Невже і герой новели був колись, як він говорить, “главковерхом чорного трибуналу комуни”?  Нічого подібного! Це просто марення зарозумілого плутаника. У кращому разі він міг хіба що відступати з більшовиками!»