16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

ЗНО 2021 МОВА 12 варіант

Додано: 22 травня
Предмет: Українська мова, 11 клас
Тест виконано: 118 разів
33 запитання
Запитання 1

Синоніми записано в рядку

варіанти відповідей

чепурний, красивий

заборона, вето

ситро, компот

захід, схід

Запитання 2

За алфавітом записано всі слова рядка

варіанти відповідей

марення, марка, маркіза, маркий 

гусінь, гуска, густий, гутарити

карий, капітан, капуста, касир   

граблі, ґрати, граніт, гранчак

Запитання 3

Спільнокореневим до слова текти є

варіанти відповідей

тектонічний

текстура

течія

тека

Запитання 4

Лексичну помилку допущено в рядку

варіанти відповідей

спільна співпраця

доводити до кипіння

опанувати українську

надзвичайно секретний

Запитання 5

Не змінюються за відмінками обидва слова рядка

варіанти відповідей

пальто, хакі

ситро, хобі

кіно, шпроти

метро, авто

Запитання 6

Граматичну помилку допущено в реченні

варіанти відповідей

Вийшовши з лісу, нас вразило поле маків. 

Поплававши в річці, ми пішли вечеряти.

Не знаючи відповіді, краще зізнайся.  

Кидаючи м’яч, сильніше нахиляйся.

Запитання 7

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) По/старому будинку бігають сонячні зайчики. (2) Хоча будівля й давня, проте грайливі плями додають їй бадьорості й, навіть, свіжості. (3) Море зовсім близько, воно виграє сріблястими хвилями й, по/моєму, ніколи не вгамується. (4) Але це тільки ілюзія: по/перше, срібло зникає, як тільки сонце ховається за хмари, по/друге, ця гігантська водойма теж мусить хоч іноді відпочивати. (5) Ще мить — і сяйливий диск пірне за небокрай, а сонячні зайчики розтануть у пітьмі.

У цьому тексті диск (речення 5) є синонімом до слова

варіанти відповідей

стожар

місяць

сонце

зоря

Запитання 8

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) По/старому будинку бігають сонячні зайчики. (2) Хоча будівля й давня, проте грайливі плями додають їй бадьорості й, навіть, свіжості. (3) Море зовсім близько, воно виграє сріблястими хвилями й, по/моєму, ніколи не вгамується. (4) Але це тільки ілюзія: по/перше, срібло зникає, як тільки сонце ховається за хмари, по/друге, ця гігантська водойма теж мусить хоч іноді відпочивати. (5) Ще мить — і сяйливий диск пірне за небокрай, а сонячні зайчики розтануть у пітьмі.

З дефісом треба писати всі виділені слова в тексті, ОКРІМ

варіанти відповідей

по/старому

по/моєму

по/перше

по/друге

Запитання 9

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) По/старому будинку бігають сонячні зайчики. (2) Хоча будівля й давня, проте грайливі плями додають їй бадьорості й, навіть, свіжості. (3) Море зовсім близько, воно виграє сріблястими хвилями й, по/моєму, ніколи не вгамується. (4) Але це тільки ілюзія: по/перше, срібло зникає, як тільки сонце ховається за хмари, по/друге, ця гігантська водойма теж мусить хоч іноді відпочивати. (5) Ще мить — і сяйливий диск пірне за небокрай, а сонячні зайчики розтануть у пітьмі.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні 

варіанти відповідей

2

3

4

5

Запитання 10

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) По/старому будинку бігають сонячні зайчики. (2) Хоча будівля й давня, проте грайливі плями додають їй бадьорості й, навіть, свіжості. (3) Море зовсім близько, воно виграє сріблястими хвилями й, по/моєму, ніколи не вгамується. (4) Але це тільки ілюзія: по/перше, срібло зникає, як тільки сонце ховається за хмари, по/друге, ця гігантська водойма теж мусить хоч іноді відпочивати. (5) Ще мить — і сяйливий диск пірне за небокрай, а сонячні зайчики розтануть у пітьмі.

У прямому значенні вжито слово (речення 5)

варіанти відповідей

пірне

зайчики

небокрай

розтануть

Запитання 11

Спрощення приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка

варіанти відповідей

совіс..ний, захис..ник, форпос..ний

безшелес..ний, невіс..ці, учас..ник

прихвос..ні, доблес..но, очис..ний  

ціліс..ний, шіс..десят, радіс..ний

щотиж..ня, студен..ство, сер..це

Запитання 12

Знак м’якшення треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

варіанти відповідей

умиєт..ся, біл..ший, брин..чати   

вуз..кий, сніжинон..ці, мен..ше

їдал..ня, русал..чин, голівон..ці    

річен..ці, камін..чик, зган..бити

дивац..кий, стіл..чик, ірпін..ський

Запитання 13

Апостроф треба писати в усіх словах рядка

варіанти відповідей

дерев..яний, уп..ятьох, духм..яний 

м..язистий, хлоп..ятко, помор..янин

в..юнкий,  розв..язок, подвір..ячко

пів..ящика, Вороб..йов, над..їсти

від..ємний, з..економити, арф..яр

Запитання 14

Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка

варіанти відповідей

свяще(н/нн)ий, ві(с/сс)ю, осер(д/дд)я 

бездога(н/нн)ий, розкі(ш/шш)ю, І(л/лл)я

сі(л/лл)ю, одухотворе(н/нн)ий, зва(н/нн)я    

узбі(ч/чч)я, освітле(н/нн)ість, ті(н/нн)ю

пі(в/вв)ікна, залізя(ч/чч)я, да(н/нн)ий

Запитання 15

Букву и треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

варіанти відповідей

тр..валий, л..монний, мар..во 

прокл..нати, розс..хатися, д..вина

вул..чка, зробл..ний, сел..ще

п..рукар, нов..на, д..белий

вел..тень, т..паж, п..таєш

Запитання 16

У наведених фразеологізмах карти в ..., розв’язати ..., ... сверблять на місці пропусків має бути слово

варіанти відповідей

пальці

долоні

лікті

ноги

руки

Запитання 17

Спільнокореневим до слова міняти є

варіанти відповідей

міністерство

мінеральний

розмінувати

незамінний

мінімум

Запитання 18

Підкреслені літери позначають один і той самий звук у всіх словах рядка

варіанти відповідей

вода, перегони, голубка 

комп’ютер, тест, чекання

випадок, родина, молитва

тернистий, кетяг, Одеса

Поділ, момент, жоржина

Запитання 19

Прочитайте речення. Найбільш ... вчені мали ... здібності саме до точних наук, і саме навчання ... розвиває логічне мис­лення. Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків

варіанти відповідей

видатніші, найкращі, математики

видатні, найкращі, математики

видатні, найкращі, математиці   

видатні, кращі, математиці   

видатні, кращі, математики

Запитання 20

Прочитайте речення. Зранку ми гуляли (1)К/київськими вулицями, щоправда, нашвидкуруч оглянули (2)В/володимирський (3)С/собор і (4)

Б/ботанічний (5)С/сад імені Фоміна. Велику літеру треба писати в словах, позначених цифрами

варіанти відповідей

1 і 2

1 і 4

2 і З

2 і 4

4 і 5

Запитання 21

Редагування потребує словосполучення

варіанти відповідей

прийняти належні міри

прийняти нового клієнта

прийняти речі зі столу

прийняти гостей щедро

прийняти в партію

Запитання 22

Помилку допущено у творенні форми наказового способу дієслова в рядку

варіанти відповідей

розпочнімо

хай знає

стояти

робіте

жуй

Запитання 23

Прочитайте речення. Леся Українка розуміла (1 )що попередні поети (2) співали відповідно до вимог своєї доби (3) тому вона має не повторювати їх (4) а співати власним голосом (5) як того вимагає її час. НЕ ТРЕБА ставити кому замість цифри 

варіанти відповідей

1

2

3

4

5

Запитання 24

Доберіть до слів синоніми.                

Слово                 Синонім     

1 копіткий       А незграбний      

2 химерний      Б ретельний        

3 опасистий      В субтильний          

4 вайлуватий   Г незвичний       

                              Д огрядний

варіанти відповідей

1Б 2Г 3Д 4А

1Г 2Б 3Д 4А

1Б 2Д 3Г 4А

1Б 2Г 3А 4Д

1Б 2Г 3Д 4В

Запитання 25

Установіть відповідність між відокремленим членом речення та його прикладом.

Відокремлений член речення                    

1 додаток      2 обставина     3 означення        4 прикладка     


Приклад

А Бережіть честь народу — найкоштовнішу перлину.  

Б А я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези.  

В Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно! 

Г Часом близько, під самим муром, ревуть і трублять автомобілі.

Д Удалині сивою смугою бовваніє ліс, оповитий морозяним серпанком.

варіанти відповідей

1Б 2Г 3Д 4А 

1Г 2Б 3Д 4А 

1Б 2Д 3Г 4А 

1Б 2Г 3А 4Д 

1Б 2Г 3Д 4В 

Запитання 26

Установіть відповідність між видом складного речення та прикладом.

Вид речення                    

1 складносурядне          

2 складнопідрядне       

3 безсполучникове       

4 складне з різними видами зв’язку                

Приклад

А Серед розмов оберігайте жінку: вона вразлива на любов і на гірку сльозинку.

Б У світі злому, де щастя зіткане з прощань, чи ми пробачим одне одному цю печаль?

В З усіх казок прийшов бузок, росу із кучерів струснув, ліг поруч з нами і заснув.

Г Там, за порогами, де землі розлогі, сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологі.

Д А в мене й досі при згадці про хлопчика та його стареньку бабцю пробігають по тілу мурашки і стає страшно-страшно.

варіанти відповідей

1Д 2Б 3А 4Г 

1Б 2Д 3А 4Г 

1Д 2А 3Б 4Г 

1Д 2Б 3Г 4А 

1Д 2Б 3А 4В 

Запитання 27

Визначте, яким членом речення є виділені слова (цифра позначає наступне слово). Слова (1)поета (2)переконливі, якщо емоції, (3)які вони викликають, (4)довго не покидають нас.

1            А підмет

2            Б додаток

3            В присудок

4            Г означення

Д обставина

варіанти відповідей

1Г 2В 3Б 4Д 

1В 2Г 3Б 4Д 

1Г 2Б 3В 4Д 

1Г 2В 3Д 4Б 

1Г 2В 3Б 4А 

Запитання 28

Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово). (1)Уся ця смуга берега, (2)прикрита (3)від північних і східних вітрів пасмом гір, (4)обмиваєть­ся голубим морем.

1            А займенник  

2            Б прийменник  

3            В особове дієслово  

4            Г безособове дієслово 

Д дієприкметник 

варіанти відповідей

1А 2Д 3Б 4В 

1Д 2А 3Б 4В 

1А 2Б 3Д 4В 

1А 2Д 3В 4Б 

1А 2Д 3Б 4Г 

Запитання 29

ЧИ ЛЕГКО ВИКРАСТИ КАРТИНИ-ШЕДЕВРИ?

Це сталося недавно, 27 січня 2019 року в Росії. Чоловік зайшов до Третьяковської галереї в Москві, зняв картину видатного українського художника Архипа Куїнджі «Ай-Петрі. Крим» і зник. Підозрюваного у викраденні зрештою затримали, а картину повернули в музей. Насправді, історія налічує чимало спроб заволодіння «перлинами» світової культури — успішних і не дуже.

У наш час важко знайти людину, яка б не знала про картину Леонарда да Вінчі «Мона Ліза». Але мало хто знає, що всесвітню славу їй принесло викрадення. Італієць Вінченцо Перуджа виніс її з Лувра в Парижі 1911 року. Помітили викрадення полотна, датованого початком XVI століття, не відразу. Повернули картину до музею за два роки — 1913-го. Нині «Мона Ліза» є справжньою пер­линою Лувру. Мільйони людей щороку стоять у чергах до картини для того, щоб спробувати роз­гадати: усміхається Мона Ліза чи ні — це запитання й досі залишається приводом для суперечок.

Один з шедеврів світового мистецтва, виконаний Рембрандтом ван Рейном, викрадали декілька разів. Ідеться про «Портрет Якоба де Гейна ІІІ», що відомий у Книзі рекордів Гіннесса як полотно, що найчастіше викрадали, тому йому дали прізвисько «Рембрандт на виніс». З Британської картин­ної галереї Далвіч її було поцуплено в 1966, 1973, 1981 та 1986 роках.

У 2004 році з Музею Мунка в Осло озброєні люди викрали полотна «Крик» і «Мадонна» нор­везького художника Едварда Мунка. Картини повернули 2006 року. Щоправда, перед поверненням на свої законні місця їх довелося довго реставрувати. «Крик» дуже пошкодили, тому свій первісний вигляд вона вже ніколи не матиме. До речі, існує чотири версії «Крику». Одну з них було викрадено з Норвезького музею мистецтв 1994 року. Тоді зловмисник залишив записку: «Дякую за погану охорону».

Рекордним вважають пограбування Бостонського музею Ізабелли Гарднер у США. 1990 року злочинці вкрали тринадцять найдорожчих картин експозиції, вартість яких оцінюють сумою в півмільярда доларів США. Серед утрачених картин — роботи Яна Вермера, Рембрандта, Едуарда Мане й інших відомих художників. На стінах і досі висять тільки рами.

У 2008 році з колекції Фонду Еміля Бюрле, що в Цюриху, украли чотири картини на суму 182 мільйони доларів США. Це були роботи імпресіоністів: «Маки в околицях Ветея» Клода Моне, «Хлопчик у червоному жилеті» Поля Сезанна, «Граф Лепік з дочками» Едгара Дега та «Квітуча гілка каштана» Вінсента ван Гога. Але ця історія має щасливий фінал: усі шедеври вдалося повернути.

Україна передала сімнадцять картин, украдених 2015 року з Музею Кастельвеккьо, що у Вероні. Вилучили полотна 2016 року, коли злочинці переправляли їх з Одеської області на територію Молдови.

Довідка

Українські цінності за кордоном. Культурні цінності України було вивезено з її території в період російського самодержавства й у часи радянської окупації. Найбільша кількість україн­ських цінностей нині зберігається в Ермітажі, Російському музеї в Санкт-Петербурзі, Збройній палаті в Кремлі, Третьяковській галереї та Московському історичному музеї.

Одним зі способів заволодіння цінностями були всесоюзні виставки, після яких експонати, отримані в тимчасове користування, автоматично залишались у фондах центральних музеїв. Цінності також вивозили як знахідки різноманітних археологічних експедицій. Археографічні експедиції московських і ленінградських установ у період з 1971 по 1981 р. діяли в 13 областях України. Згідно з даними Інституту археології НАН України, перелік вивезених до Росії колек­цій сягає 750 назв і має обсяг 400 сторінок машинопису.

Частину мистецьких шедеврів України було втрачено в роки Другої світової війни під час евакуації до східних районів СРСР, а також коли повертали цінності, вивезені із СРСР фашиста­ми. За період з 1945 по 1948 р. з американської окупаційної зони до СРСР було передано 534 тисячі 120 одиниць цінностей. З них понад 167 тисяч походило з Києва. На думку німецького дослідника, професора А. Айхведе, понад 350 тисяч переданих до СРСР експонатів належали Україні. У зв’язку із закритим характером російських сховищ, інформація про факти передання дуже обмежена.

За твердженням авторів статті, картина «Мона Ліза» здобула всесвітню славу завдяки

варіанти відповідей

надзвичайно високому рівню виконання

гучному імені Леонарда да Вінчі

загадковій усмішці Джоконди  

її викраденню 1911 року

Запитання 30

ЧИ ЛЕГКО ВИКРАСТИ КАРТИНИ-ШЕДЕВРИ?

Це сталося недавно, 27 січня 2019 року в Росії. Чоловік зайшов до Третьяковської галереї в Москві, зняв картину видатного українського художника Архипа Куїнджі «Ай-Петрі. Крим» і зник. Підозрюваного у викраденні зрештою затримали, а картину повернули в музей. Насправді, історія налічує чимало спроб заволодіння «перлинами» світової культури — успішних і не дуже.

У наш час важко знайти людину, яка б не знала про картину Леонарда да Вінчі «Мона Ліза». Але мало хто знає, що всесвітню славу їй принесло викрадення. Італієць Вінченцо Перуджа виніс її з Лувра в Парижі 1911 року. Помітили викрадення полотна, датованого початком XVI століття, не відразу. Повернули картину до музею за два роки — 1913-го. Нині «Мона Ліза» є справжньою пер­линою Лувру. Мільйони людей щороку стоять у чергах до картини для того, щоб спробувати роз­гадати: усміхається Мона Ліза чи ні — це запитання й досі залишається приводом для суперечок.

Один з шедеврів світового мистецтва, виконаний Рембрандтом ван Рейном, викрадали декілька разів. Ідеться про «Портрет Якоба де Гейна ІІІ», що відомий у Книзі рекордів Гіннесса як полотно, що найчастіше викрадали, тому йому дали прізвисько «Рембрандт на виніс». З Британської картин­ної галереї Далвіч її було поцуплено в 1966, 1973, 1981 та 1986 роках.

У 2004 році з Музею Мунка в Осло озброєні люди викрали полотна «Крик» і «Мадонна» нор­везького художника Едварда Мунка. Картини повернули 2006 року. Щоправда, перед поверненням на свої законні місця їх довелося довго реставрувати. «Крик» дуже пошкодили, тому свій первісний вигляд вона вже ніколи не матиме. До речі, існує чотири версії «Крику». Одну з них було викрадено з Норвезького музею мистецтв 1994 року. Тоді зловмисник залишив записку: «Дякую за погану охорону».

Рекордним вважають пограбування Бостонського музею Ізабелли Гарднер у США. 1990 року злочинці вкрали тринадцять найдорожчих картин експозиції, вартість яких оцінюють сумою в півмільярда доларів США. Серед утрачених картин — роботи Яна Вермера, Рембрандта, Едуарда Мане й інших відомих художників. На стінах і досі висять тільки рами.

У 2008 році з колекції Фонду Еміля Бюрле, що в Цюриху, украли чотири картини на суму 182 мільйони доларів США. Це були роботи імпресіоністів: «Маки в околицях Ветея» Клода Моне, «Хлопчик у червоному жилеті» Поля Сезанна, «Граф Лепік з дочками» Едгара Дега та «Квітуча гілка каштана» Вінсента ван Гога. Але ця історія має щасливий фінал: усі шедеври вдалося повернути.

Україна передала сімнадцять картин, украдених 2015 року з Музею Кастельвеккьо, що у Вероні. Вилучили полотна 2016 року, коли злочинці переправляли їх з Одеської області на територію Молдови.

Довідка

Українські цінності за кордоном. Культурні цінності України було вивезено з її території в період російського самодержавства й у часи радянської окупації. Найбільша кількість україн­ських цінностей нині зберігається в Ермітажі, Російському музеї в Санкт-Петербурзі, Збройній палаті в Кремлі, Третьяковській галереї та Московському історичному музеї.

Одним зі способів заволодіння цінностями були всесоюзні виставки, після яких експонати, отримані в тимчасове користування, автоматично залишались у фондах центральних музеїв. Цінності також вивозили як знахідки різноманітних археологічних експедицій. Археографічні експедиції московських і ленінградських установ у період з 1971 по 1981 р. діяли в 13 областях України. Згідно з даними Інституту археології НАН України, перелік вивезених до Росії колек­цій сягає 750 назв і має обсяг 400 сторінок машинопису.

Частину мистецьких шедеврів України було втрачено в роки Другої світової війни під час евакуації до східних районів СРСР, а також коли повертали цінності, вивезені із СРСР фашиста­ми. За період з 1945 по 1948 р. з американської окупаційної зони до СРСР було передано 534 тисячі 120 одиниць цінностей. З них понад 167 тисяч походило з Києва. На думку німецького дослідника, професора А. Айхведе, понад 350 тисяч переданих до СРСР експонатів належали Україні. У зв’язку із закритим характером російських сховищ, інформація про факти передання дуже обмежена.

Рекордсменкою за кількістю викрадень є картина

варіанти відповідей

«Крик» Мунка    

«Маки в околицях Ветея» Моне

«Портрет Якоба де Гейна III» Рембрандта

«Хлопчик у червоному жилеті» Сезанна

Запитання 31

ЧИ ЛЕГКО ВИКРАСТИ КАРТИНИ-ШЕДЕВРИ?

Це сталося недавно, 27 січня 2019 року в Росії. Чоловік зайшов до Третьяковської галереї в Москві, зняв картину видатного українського художника Архипа Куїнджі «Ай-Петрі. Крим» і зник. Підозрюваного у викраденні зрештою затримали, а картину повернули в музей. Насправді, історія налічує чимало спроб заволодіння «перлинами» світової культури — успішних і не дуже.

У наш час важко знайти людину, яка б не знала про картину Леонарда да Вінчі «Мона Ліза». Але мало хто знає, що всесвітню славу їй принесло викрадення. Італієць Вінченцо Перуджа виніс її з Лувра в Парижі 1911 року. Помітили викрадення полотна, датованого початком XVI століття, не відразу. Повернули картину до музею за два роки — 1913-го. Нині «Мона Ліза» є справжньою пер­линою Лувру. Мільйони людей щороку стоять у чергах до картини для того, щоб спробувати роз­гадати: усміхається Мона Ліза чи ні — це запитання й досі залишається приводом для суперечок.

Один з шедеврів світового мистецтва, виконаний Рембрандтом ван Рейном, викрадали декілька разів. Ідеться про «Портрет Якоба де Гейна ІІІ», що відомий у Книзі рекордів Гіннесса як полотно, що найчастіше викрадали, тому йому дали прізвисько «Рембрандт на виніс». З Британської картин­ної галереї Далвіч її було поцуплено в 1966, 1973, 1981 та 1986 роках.

У 2004 році з Музею Мунка в Осло озброєні люди викрали полотна «Крик» і «Мадонна» нор­везького художника Едварда Мунка. Картини повернули 2006 року. Щоправда, перед поверненням на свої законні місця їх довелося довго реставрувати. «Крик» дуже пошкодили, тому свій первісний вигляд вона вже ніколи не матиме. До речі, існує чотири версії «Крику». Одну з них було викрадено з Норвезького музею мистецтв 1994 року. Тоді зловмисник залишив записку: «Дякую за погану охорону».

Рекордним вважають пограбування Бостонського музею Ізабелли Гарднер у США. 1990 року злочинці вкрали тринадцять найдорожчих картин експозиції, вартість яких оцінюють сумою в півмільярда доларів США. Серед утрачених картин — роботи Яна Вермера, Рембрандта, Едуарда Мане й інших відомих художників. На стінах і досі висять тільки рами.

У 2008 році з колекції Фонду Еміля Бюрле, що в Цюриху, украли чотири картини на суму 182 мільйони доларів США. Це були роботи імпресіоністів: «Маки в околицях Ветея» Клода Моне, «Хлопчик у червоному жилеті» Поля Сезанна, «Граф Лепік з дочками» Едгара Дега та «Квітуча гілка каштана» Вінсента ван Гога. Але ця історія має щасливий фінал: усі шедеври вдалося повернути.

Україна передала сімнадцять картин, украдених 2015 року з Музею Кастельвеккьо, що у Вероні. Вилучили полотна 2016 року, коли злочинці переправляли їх з Одеської області на територію Молдови.

Довідка

Українські цінності за кордоном. Культурні цінності України було вивезено з її території в період російського самодержавства й у часи радянської окупації. Найбільша кількість україн­ських цінностей нині зберігається в Ермітажі, Російському музеї в Санкт-Петербурзі, Збройній палаті в Кремлі, Третьяковській галереї та Московському історичному музеї.

Одним зі способів заволодіння цінностями були всесоюзні виставки, після яких експонати, отримані в тимчасове користування, автоматично залишались у фондах центральних музеїв. Цінності також вивозили як знахідки різноманітних археологічних експедицій. Археографічні експедиції московських і ленінградських установ у період з 1971 по 1981 р. діяли в 13 областях України. Згідно з даними Інституту археології НАН України, перелік вивезених до Росії колек­цій сягає 750 назв і має обсяг 400 сторінок машинопису.

Частину мистецьких шедеврів України було втрачено в роки Другої світової війни під час евакуації до східних районів СРСР, а також коли повертали цінності, вивезені із СРСР фашиста­ми. За період з 1945 по 1948 р. з американської окупаційної зони до СРСР було передано 534 тисячі 120 одиниць цінностей. З них понад 167 тисяч походило з Києва. На думку німецького дослідника, професора А. Айхведе, понад 350 тисяч переданих до СРСР експонатів належали Україні. У зв’язку із закритим характером російських сховищ, інформація про факти передання дуже обмежена.

Інформацію з Вікіпедії подано для того, щоб

варіанти відповідей

засудити дії фашистів під час Другої світової війни

показати відмінність між культурною політикою України й Росії

продемонструвати багатство музейних колекцій Москви й Санкт-Петербурга

розповісти про способи збереження мистецьких шедеврів у часи окупації

Запитання 32

ЧИ ЛЕГКО ВИКРАСТИ КАРТИНИ-ШЕДЕВРИ?

Це сталося недавно, 27 січня 2019 року в Росії. Чоловік зайшов до Третьяковської галереї в Москві, зняв картину видатного українського художника Архипа Куїнджі «Ай-Петрі. Крим» і зник. Підозрюваного у викраденні зрештою затримали, а картину повернули в музей. Насправді, історія налічує чимало спроб заволодіння «перлинами» світової культури — успішних і не дуже.

У наш час важко знайти людину, яка б не знала про картину Леонарда да Вінчі «Мона Ліза». Але мало хто знає, що всесвітню славу їй принесло викрадення. Італієць Вінченцо Перуджа виніс її з Лувра в Парижі 1911 року. Помітили викрадення полотна, датованого початком XVI століття, не відразу. Повернули картину до музею за два роки — 1913-го. Нині «Мона Ліза» є справжньою пер­линою Лувру. Мільйони людей щороку стоять у чергах до картини для того, щоб спробувати роз­гадати: усміхається Мона Ліза чи ні — це запитання й досі залишається приводом для суперечок.

Один з шедеврів світового мистецтва, виконаний Рембрандтом ван Рейном, викрадали декілька разів. Ідеться про «Портрет Якоба де Гейна ІІІ», що відомий у Книзі рекордів Гіннесса як полотно, що найчастіше викрадали, тому йому дали прізвисько «Рембрандт на виніс». З Британської картин­ної галереї Далвіч її було поцуплено в 1966, 1973, 1981 та 1986 роках.

У 2004 році з Музею Мунка в Осло озброєні люди викрали полотна «Крик» і «Мадонна» нор­везького художника Едварда Мунка. Картини повернули 2006 року. Щоправда, перед поверненням на свої законні місця їх довелося довго реставрувати. «Крик» дуже пошкодили, тому свій первісний вигляд вона вже ніколи не матиме. До речі, існує чотири версії «Крику». Одну з них було викрадено з Норвезького музею мистецтв 1994 року. Тоді зловмисник залишив записку: «Дякую за погану охорону».

Рекордним вважають пограбування Бостонського музею Ізабелли Гарднер у США. 1990 року злочинці вкрали тринадцять найдорожчих картин експозиції, вартість яких оцінюють сумою в півмільярда доларів США. Серед утрачених картин — роботи Яна Вермера, Рембрандта, Едуарда Мане й інших відомих художників. На стінах і досі висять тільки рами.

У 2008 році з колекції Фонду Еміля Бюрле, що в Цюриху, украли чотири картини на суму 182 мільйони доларів США. Це були роботи імпресіоністів: «Маки в околицях Ветея» Клода Моне, «Хлопчик у червоному жилеті» Поля Сезанна, «Граф Лепік з дочками» Едгара Дега та «Квітуча гілка каштана» Вінсента ван Гога. Але ця історія має щасливий фінал: усі шедеври вдалося повернути.

Україна передала сімнадцять картин, украдених 2015 року з Музею Кастельвеккьо, що у Вероні. Вилучили полотна 2016 року, коли злочинці переправляли їх з Одеської області на територію Молдови.

Довідка

Українські цінності за кордоном. Культурні цінності України було вивезено з її території в період російського самодержавства й у часи радянської окупації. Найбільша кількість україн­ських цінностей нині зберігається в Ермітажі, Російському музеї в Санкт-Петербурзі, Збройній палаті в Кремлі, Третьяковській галереї та Московському історичному музеї.

Одним зі способів заволодіння цінностями були всесоюзні виставки, після яких експонати, отримані в тимчасове користування, автоматично залишались у фондах центральних музеїв. Цінності також вивозили як знахідки різноманітних археологічних експедицій. Археографічні експедиції московських і ленінградських установ у період з 1971 по 1981 р. діяли в 13 областях України. Згідно з даними Інституту археології НАН України, перелік вивезених до Росії колек­цій сягає 750 назв і має обсяг 400 сторінок машинопису.

Частину мистецьких шедеврів України було втрачено в роки Другої світової війни під час евакуації до східних районів СРСР, а також коли повертали цінності, вивезені із СРСР фашиста­ми. За період з 1945 по 1948 р. з американської окупаційної зони до СРСР було передано 534 тисячі 120 одиниць цінностей. З них понад 167 тисяч походило з Києва. На думку німецького дослідника, професора А. Айхведе, понад 350 тисяч переданих до СРСР експонатів належали Україні. У зв’язку із закритим характером російських сховищ, інформація про факти передання дуже обмежена.

НЕПРАВИЛЬНИМ Є твердження

варіанти відповідей

багато людей приходять до «Мони Лізи» з бажанням розгадати загадку усмішки

нещодавно з московського музею було вкрадено роботу українського художника

картини з Музею Кастельвеккьо купили молдавські колекціонери

повернена картина «Крик» зазнала суттєвих пошкоджень

Запитання 33

ЧИ ЛЕГКО ВИКРАСТИ КАРТИНИ-ШЕДЕВРИ?

Це сталося недавно, 27 січня 2019 року в Росії. Чоловік зайшов до Третьяковської галереї в Москві, зняв картину видатного українського художника Архипа Куїнджі «Ай-Петрі. Крим» і зник. Підозрюваного у викраденні зрештою затримали, а картину повернули в музей. Насправді, історія налічує чимало спроб заволодіння «перлинами» світової культури — успішних і не дуже.

У наш час важко знайти людину, яка б не знала про картину Леонарда да Вінчі «Мона Ліза». Але мало хто знає, що всесвітню славу їй принесло викрадення. Італієць Вінченцо Перуджа виніс її з Лувра в Парижі 1911 року. Помітили викрадення полотна, датованого початком XVI століття, не відразу. Повернули картину до музею за два роки — 1913-го. Нині «Мона Ліза» є справжньою пер­линою Лувру. Мільйони людей щороку стоять у чергах до картини для того, щоб спробувати роз­гадати: усміхається Мона Ліза чи ні — це запитання й досі залишається приводом для суперечок.

Один з шедеврів світового мистецтва, виконаний Рембрандтом ван Рейном, викрадали декілька разів. Ідеться про «Портрет Якоба де Гейна ІІІ», що відомий у Книзі рекордів Гіннесса як полотно, що найчастіше викрадали, тому йому дали прізвисько «Рембрандт на виніс». З Британської картин­ної галереї Далвіч її було поцуплено в 1966, 1973, 1981 та 1986 роках.

У 2004 році з Музею Мунка в Осло озброєні люди викрали полотна «Крик» і «Мадонна» нор­везького художника Едварда Мунка. Картини повернули 2006 року. Щоправда, перед поверненням на свої законні місця їх довелося довго реставрувати. «Крик» дуже пошкодили, тому свій первісний вигляд вона вже ніколи не матиме. До речі, існує чотири версії «Крику». Одну з них було викрадено з Норвезького музею мистецтв 1994 року. Тоді зловмисник залишив записку: «Дякую за погану охорону».

Рекордним вважають пограбування Бостонського музею Ізабелли Гарднер у США. 1990 року злочинці вкрали тринадцять найдорожчих картин експозиції, вартість яких оцінюють сумою в півмільярда доларів США. Серед утрачених картин — роботи Яна Вермера, Рембрандта, Едуарда Мане й інших відомих художників. На стінах і досі висять тільки рами.

У 2008 році з колекції Фонду Еміля Бюрле, що в Цюриху, украли чотири картини на суму 182 мільйони доларів США. Це були роботи імпресіоністів: «Маки в околицях Ветея» Клода Моне, «Хлопчик у червоному жилеті» Поля Сезанна, «Граф Лепік з дочками» Едгара Дега та «Квітуча гілка каштана» Вінсента ван Гога. Але ця історія має щасливий фінал: усі шедеври вдалося повернути.

Україна передала сімнадцять картин, украдених 2015 року з Музею Кастельвеккьо, що у Вероні. Вилучили полотна 2016 року, коли злочинці переправляли їх з Одеської області на територію Молдови.

Довідка

Українські цінності за кордоном. Культурні цінності України було вивезено з її території в період російського самодержавства й у часи радянської окупації. Найбільша кількість україн­ських цінностей нині зберігається в Ермітажі, Російському музеї в Санкт-Петербурзі, Збройній палаті в Кремлі, Третьяковській галереї та Московському історичному музеї.

Одним зі способів заволодіння цінностями були всесоюзні виставки, після яких експонати, отримані в тимчасове користування, автоматично залишались у фондах центральних музеїв. Цінності також вивозили як знахідки різноманітних археологічних експедицій. Археографічні експедиції московських і ленінградських установ у період з 1971 по 1981 р. діяли в 13 областях України. Згідно з даними Інституту археології НАН України, перелік вивезених до Росії колек­цій сягає 750 назв і має обсяг 400 сторінок машинопису.

Частину мистецьких шедеврів України було втрачено в роки Другої світової війни під час евакуації до східних районів СРСР, а також коли повертали цінності, вивезені із СРСР фашиста­ми. За період з 1945 по 1948 р. з американської окупаційної зони до СРСР було передано 534 тисячі 120 одиниць цінностей. З них понад 167 тисяч походило з Києва. На думку німецького дослідника, професора А. Айхведе, понад 350 тисяч переданих до СРСР експонатів належали Україні. У зв’язку із закритим характером російських сховищ, інформація про факти передання дуже обмежена.

Виділене слово (третій абзац) має відтінок 

варіанти відповідей

урочистий

іронічний

розмовний

архаїчний

Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома

Створити тест