ЗНО 2021. МОВА 5 варіант

Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка

Знак м’якшення на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

Фразеологічний зворот є в реченні

Складним є речення

Складносурядне речення утвориться, якщо до частини «Уже давно зайшло сонце...» додати

Лексичну помилку допущено в рядку

Прочитайте текст і виконайте завдання.

 (1) Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. (2) Вони летять нижче розпатла(н/нн)их, обви­слих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. (3) Дід говорить, що так співають лебедині крила. (4) Я придивляюсь до їхнього мая(н/нн)я, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила. (5) І радість, і смуток, і срібний передзвін огортають та й огортають мене своїм снува(н/нн)ям. (6) Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться весь світ і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять, і полатані веселим зеленим мохом стріхи, і блакитнава діброва під селом, і чорно­тіла, туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу. (7) І цей увесь світ тріпоче-міниться в моїх очах і ві(д/ дд)аляє та й ві(д/дд)аляє лебедів. (8) Але я не хочу, щоб вони одлітали від нас.

Складнопідрядним є речення - 

Прочитайте текст і виконайте завдання.

 (1) Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. (2) Вони летять нижче розпатла(н/нн)их, обви­слих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. (3) Дід говорить, що так співають лебедині крила. (4) Я придивляюсь до їхнього мая(н/нн)я, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила. (5) І радість, і смуток, і срібний передзвін огортають та й огортають мене своїм снува(н/нн)ям. (6) Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться весь світ і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять, і полатані веселим зеленим мохом стріхи, і блакитнава діброва під селом, і чорно­тіла, туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу. (7) І цей увесь світ тріпоче-міниться в моїх очах і ві(д/ дд)аляє та й ві(д/дд)аляє лебедів. (8) Але я не хочу, щоб вони одлітали від нас.

Подвоєння є в усіх словах, ОКРІМ - 

Прочитайте текст і виконайте завдання.

 (1) Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. (2) Вони летять нижче розпатла(н/нн)их, обви­слих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. (3) Дід говорить, що так співають лебедині крила. (4) Я придивляюсь до їхнього мая(н/нн)я, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила. (5) І радість, і смуток, і срібний передзвін огортають та й огортають мене своїм снува(н/нн)ям. (6) Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться весь світ і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять, і полатані веселим зеленим мохом стріхи, і блакитнава діброва під селом, і чорно­тіла, туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу. (7) І цей увесь світ тріпоче-міниться в моїх очах і ві(д/ дд)аляє та й ві(д/дд)аляє лебедів. (8) Але я не хочу, щоб вони одлітали від нас.

Подвоєння є в усіх словах, ОКРІМ - 

Прочитайте текст і виконайте завдання.

 (1) Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. (2) Вони летять нижче розпатла(н/нн)их, обви­слих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. (3) Дід говорить, що так співають лебедині крила. (4) Я придивляюсь до їхнього мая(н/нн)я, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила. (5) І радість, і смуток, і срібний передзвін огортають та й огортають мене своїм снува(н/нн)ям. (6) Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться весь світ і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять, і полатані веселим зеленим мохом стріхи, і блакитнава діброва під селом, і чорно­тіла, туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу. (7) І цей увесь світ тріпоче-міниться в моїх очах і ві(д/ дд)аляє та й ві(д/дд)аляє лебедів. (8) Але я не хочу, щоб вони одлітали від нас.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні -

Прочитайте текст і виконайте завдання.

 (1) Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. (2) Вони летять нижче розпатла(н/нн)их, обви­слих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. (3) Дід говорить, що так співають лебедині крила. (4) Я придивляюсь до їхнього мая(н/нн)я, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила. (5) І радість, і смуток, і срібний передзвін огортають та й огортають мене своїм снува(н/нн)ям. (6) Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться весь світ і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять, і полатані веселим зеленим мохом стріхи, і блакитнава діброва під селом, і чорно­тіла, туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу. (7) І цей увесь світ тріпоче-міниться в моїх очах і ві(д/ дд)аляє та й ві(д/дд)аляє лебедів. (8) Але я не хочу, щоб вони одлітали від нас.

Виділене слово є прислівником у рядку

Перший склад наголошений у слові

Виділене слово є прийменником у рядку

Форми однини і множини можуть мати всі іменники в рядку

Простими за будовою є всі словосполучення в рядку

Через дефіс треба писати всі слова в рядку

Тільки друга частина відмінюється в числівниках у рядку

До другої дієвідміни належать усі дієслова в рядку

Обставину способу дії містить речення

Складений дієслівний присудок є в реченні

Тире треба ставити в реченні (розділові знаки пропущено)

Граматичну помилку допущено в рядку

Кому між частинами складносурядного речення треба ставити в усіх реченнях, ОКРІМ

Разом треба писати НЕ з дієприкметниками в рядку

Установіть відповідність між стилем мовлення та прикладом

1 офіційно-діловий

2 розмовний

3 публіцистичний

4 художній                                        

А геометрична прогресія, суспільно-політична формація

Б доводити до відома, відповідно до плану роботи

В зусилля громадськості, вогонь його пісень

Г викинути з голови, одного поля ягоди

Д веселкова роса, срібні струни мрій

Установіть відповідність між фразеологізмом і антонімом.

Фразеологізм                                   Антонім

1 сховатися у шкаралупу           А вискочити на сухе

2 попасти в тенета                        Б виходити з рівноваги

3 зі шкури пнутися                       В пальцем не ворухнути

4 берегти нерви                              Г брати за барки

                                                              Д відкрити душу

Установіть відповідність між видом односкладного речення та прикладом.

Вид речення                                Приклад

1 означено-особове                А Світлішає в житті й на душі.

2 неозначено-особове           Б Ніжні сутінки. Вечір.

3 безособове                            В Вечірнє сонце, дякую за день!

4 узагальнено-особове        Г Хотіли ловити лиса, а вполювали вепра.

                                                       Д Десять разів подумай, а раз скажи.

Установіть відповідність між видом підрядного речення та прикладом.

Вид підрядного речення 

1 умови 2 наслідку 3 означальне 4 з’ясувальне                    

Приклад

А Я чув, як дихав сонний ліс у прохолодному тумані.  

Б Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була. 

В Якби мені сила та воля, жив би без горя.

Г Усі храми відбудуєм, щоб лунами дзвонів сягнути духовних вершин.

Д Туман наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.

З’ясуйте, які відокремлені члени є в реченнях.

1 означення 2 прикладка 3 обставина 4 додаток                           

А Не сумнівайся, ідучи з народом.

Б Ніхто з живих істот, крім людини, не піде на ризик в ім’я істин.

В Озвучене піснями, бринить моє перо.

Г На ясні зорі і на тихі води, щемлива доле, виведи мене.

Д На Росі стоїть прославлене І. С. Нечуєм містечко — Семигори.

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Машина зі створення життя

(1-5) Що спільного між шніцелем, кишковою паличкою, яблуками, динозаврами, вовною й кактусами? До складу кожного з них входять білки — молекули, що становлять універсальний буді­вельний матеріал живої природи. Крім того, білки відповідають за функціонал клітин, забезпечуючи всі внутрішньоклітинні процеси.

(6-18) Упродовж довгого часу люди не знали, чим є білки. У XX столітті, коли дослідники навчилися аналізувати живі системи й вивчати їхні компоненти, природа білків поступово почала з’ясовуватйся. Учені встановили, що біосинтез білка — центральний процес живої клітини: саме через нього «мертві» молекули нуклеїнових кислот отримують життя й хімія перетворюється на біологію. 1970 року ці знання було узагальнено Френсісом Кріком — одним із першовідкривачів структури ДНК: генетична інформація реалізується через біосинтез білка, вона переходить із ДНК в РНК і далі в білок. Окремі ділянки ДНК спочатку переписуються на іншу молекулу, РНК, а потім «прочитуються» спеціальними машинами-рибосомами, які на основі отриманої інформації й синтезують білки. Троє дослідників — Ада Ионат, Томас Стейц і Венкатраман Рамакришнан, що встановили особливості структури й функцій рибосом, були нагороджені Нобелівською премією з хімії 2009 року.

(19-36) Уперше рибосоми було описано в 50-х роках минулого століття біологами, які досліджували будову клітини. На цитологічних препаратах вони мали вигляд невеликих тугих гранул, розосереджених по всій цитоплазмі. Доволі швидко було зроблено припущення, що рибосоми певним чином пов’язані із синтезом білка. Однак зрозуміти, як саме маленькі кульки збирають поліпептидні ланцюги, дослідники не могли — їм бракувало відомостей про будову цих структур. На початок 80-х років XX століття біологам було вже відомо, що рибосоми складаються з двох субодиниць, великої й малої, функції яких є відмінними. Учені також з’ясували, що рибосоми є різними в прокаріотів (без’ядерних організмів, наприклад, бактерій) і в еукаріотів (організмів, у клітинах яких є ядро). Детальні ж характеристики структури рибосом визначити за допомогою мікроскопа, навіть електронного, було неможливо. Установити, чим є певна молекула або її частина, удалося за допомогою рентгенівської кристало­графії: кристалографи вивчали характер дифракції рентгенівського випромінювання на зразку й за отриманою картиною відтворювали структуру цього зразка. Однак використання такого методу для дослідження рибосом ускладнювалося необхідністю представляти досліджувані молекули в кристалічній формі.

(37-42) Вирощування кристалів називають мистецтвом, особливо якщо йдеться про несиметричні структури, якими є рибосоми. Тим не менш 1980 року ізраїльтянці Аді Йонат удалося визначити бу­дову цієї субодиниці. Щоправда, невелика роздільна здатність зразка внеможливлювала відтворення структури рибосом у всіх деталях. Ада Ионат і її колеги продовжили роботу, і врешті-решт їм удалося створити високоякісні кристали.

(43-50) Отримані знання стали фундаментальними для всієї молекулярної біології. Вони також сприяли розробці нових типів антибіотиків. Річ у тім, що синтез білків необхідний для підтримки життєдіяльності клітини. Якщо його зупинити, клітина загине. Як згадувалося, будова рибосом про­каріотів й еукаріотів є неоднаковою, а отже, учені можуть створювати ліки, що зупиняють білковий синтез саме в клітинах бактерій-прокаріотів. Це завдання вельми актуальне, оскільки хвороботворні бактерії постійно еволюціонують, набуваючи стійкості до застосовуваних засобів.

Нобелівською премією в галузі хімії 2009 року були нагороджені вчені, які дослідили

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Машина зі створення життя

(1-5) Що спільного між шніцелем, кишковою паличкою, яблуками, динозаврами, вовною й кактусами? До складу кожного з них входять білки — молекули, що становлять універсальний буді­вельний матеріал живої природи. Крім того, білки відповідають за функціонал клітин, забезпечуючи всі внутрішньоклітинні процеси.

(6-18) Упродовж довгого часу люди не знали, чим є білки. У XX столітті, коли дослідники навчилися аналізувати живі системи й вивчати їхні компоненти, природа білків поступово почала з’ясовуватйся. Учені встановили, що біосинтез білка — центральний процес живої клітини: саме через нього «мертві» молекули нуклеїнових кислот отримують життя й хімія перетворюється на біологію. 1970 року ці знання було узагальнено Френсісом Кріком — одним із першовідкривачів структури ДНК: генетична інформація реалізується через біосинтез білка, вона переходить із ДНК в РНК і далі в білок. Окремі ділянки ДНК спочатку переписуються на іншу молекулу, РНК, а потім «прочитуються» спеціальними машинами-рибосомами, які на основі отриманої інформації й синтезують білки. Троє дослідників — Ада Ионат, Томас Стейц і Венкатраман Рамакришнан, що встановили особливості структури й функцій рибосом, були нагороджені Нобелівською премією з хімії 2009 року.

(19-36) Уперше рибосоми було описано в 50-х роках минулого століття біологами, які досліджували будову клітини. На цитологічних препаратах вони мали вигляд невеликих тугих гранул, розосереджених по всій цитоплазмі. Доволі швидко було зроблено припущення, що рибосоми певним чином пов’язані із синтезом білка. Однак зрозуміти, як саме маленькі кульки збирають поліпептидні ланцюги, дослідники не могли — їм бракувало відомостей про будову цих структур. На початок 80-х років XX століття біологам було вже відомо, що рибосоми складаються з двох субодиниць, великої й малої, функції яких є відмінними. Учені також з’ясували, що рибосоми є різними в прокаріотів (без’ядерних організмів, наприклад, бактерій) і в еукаріотів (організмів, у клітинах яких є ядро). Детальні ж характеристики структури рибосом визначити за допомогою мікроскопа, навіть електронного, було неможливо. Установити, чим є певна молекула або її частина, удалося за допомогою рентгенівської кристало­графії: кристалографи вивчали характер дифракції рентгенівського випромінювання на зразку й за отриманою картиною відтворювали структуру цього зразка. Однак використання такого методу для дослідження рибосом ускладнювалося необхідністю представляти досліджувані молекули в кристалічній формі.

(37-42) Вирощування кристалів називають мистецтвом, особливо якщо йдеться про несиметричні структури, якими є рибосоми. Тим не менш 1980 року ізраїльтянці Аді Йонат удалося визначити бу­дову цієї субодиниці. Щоправда, невелика роздільна здатність зразка внеможливлювала відтворення структури рибосом у всіх деталях. Ада Ионат і її колеги продовжили роботу, і врешті-решт їм удалося створити високоякісні кристали.

(43-50) Отримані знання стали фундаментальними для всієї молекулярної біології. Вони також сприяли розробці нових типів антибіотиків. Річ у тім, що синтез білків необхідний для підтримки життєдіяльності клітини. Якщо його зупинити, клітина загине. Як згадувалося, будова рибосом про­каріотів й еукаріотів є неоднаковою, а отже, учені можуть створювати ліки, що зупиняють білковий синтез саме в клітинах бактерій-прокаріотів. Це завдання вельми актуальне, оскільки хвороботворні бактерії постійно еволюціонують, набуваючи стійкості до застосовуваних засобів.

Процесом, завдяки якому «мертві» молекули нуклеїнових кислот отримують життя й таким чином хімія перетворюється на біологію, у тексті названо

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Машина зі створення життя

(1-5) Що спільного між шніцелем, кишковою паличкою, яблуками, динозаврами, вовною й кактусами? До складу кожного з них входять білки — молекули, що становлять універсальний буді­вельний матеріал живої природи. Крім того, білки відповідають за функціонал клітин, забезпечуючи всі внутрішньоклітинні процеси.

(6-18) Упродовж довгого часу люди не знали, чим є білки. У XX столітті, коли дослідники навчилися аналізувати живі системи й вивчати їхні компоненти, природа білків поступово почала з’ясовуватйся. Учені встановили, що біосинтез білка — центральний процес живої клітини: саме через нього «мертві» молекули нуклеїнових кислот отримують життя й хімія перетворюється на біологію. 1970 року ці знання було узагальнено Френсісом Кріком — одним із першовідкривачів структури ДНК: генетична інформація реалізується через біосинтез білка, вона переходить із ДНК в РНК і далі в білок. Окремі ділянки ДНК спочатку переписуються на іншу молекулу, РНК, а потім «прочитуються» спеціальними машинами-рибосомами, які на основі отриманої інформації й синтезують білки. Троє дослідників — Ада Ионат, Томас Стейц і Венкатраман Рамакришнан, що встановили особливості структури й функцій рибосом, були нагороджені Нобелівською премією з хімії 2009 року.

(19-36) Уперше рибосоми було описано в 50-х роках минулого століття біологами, які досліджували будову клітини. На цитологічних препаратах вони мали вигляд невеликих тугих гранул, розосереджених по всій цитоплазмі. Доволі швидко було зроблено припущення, що рибосоми певним чином пов’язані із синтезом білка. Однак зрозуміти, як саме маленькі кульки збирають поліпептидні ланцюги, дослідники не могли — їм бракувало відомостей про будову цих структур. На початок 80-х років XX століття біологам було вже відомо, що рибосоми складаються з двох субодиниць, великої й малої, функції яких є відмінними. Учені також з’ясували, що рибосоми є різними в прокаріотів (без’ядерних організмів, наприклад, бактерій) і в еукаріотів (організмів, у клітинах яких є ядро). Детальні ж характеристики структури рибосом визначити за допомогою мікроскопа, навіть електронного, було неможливо. Установити, чим є певна молекула або її частина, удалося за допомогою рентгенівської кристало­графії: кристалографи вивчали характер дифракції рентгенівського випромінювання на зразку й за отриманою картиною відтворювали структуру цього зразка. Однак використання такого методу для дослідження рибосом ускладнювалося необхідністю представляти досліджувані молекули в кристалічній формі.

(37-42) Вирощування кристалів називають мистецтвом, особливо якщо йдеться про несиметричні структури, якими є рибосоми. Тим не менш 1980 року ізраїльтянці Аді Йонат удалося визначити бу­дову цієї субодиниці. Щоправда, невелика роздільна здатність зразка внеможливлювала відтворення структури рибосом у всіх деталях. Ада Ионат і її колеги продовжили роботу, і врешті-решт їм удалося створити високоякісні кристали.

(43-50) Отримані знання стали фундаментальними для всієї молекулярної біології. Вони також сприяли розробці нових типів антибіотиків. Річ у тім, що синтез білків необхідний для підтримки життєдіяльності клітини. Якщо його зупинити, клітина загине. Як згадувалося, будова рибосом про­каріотів й еукаріотів є неоднаковою, а отже, учені можуть створювати ліки, що зупиняють білковий синтез саме в клітинах бактерій-прокаріотів. Це завдання вельми актуальне, оскільки хвороботворні бактерії постійно еволюціонують, набуваючи стійкості до застосовуваних засобів.

Найбільш точне завершення речення «Рибосоми синтезують білки на основі інформації, отриманої від...» містить рядок

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Машина зі створення життя

(1-5) Що спільного між шніцелем, кишковою паличкою, яблуками, динозаврами, вовною й кактусами? До складу кожного з них входять білки — молекули, що становлять універсальний буді­вельний матеріал живої природи. Крім того, білки відповідають за функціонал клітин, забезпечуючи всі внутрішньоклітинні процеси.

(6-18) Упродовж довгого часу люди не знали, чим є білки. У XX столітті, коли дослідники навчилися аналізувати живі системи й вивчати їхні компоненти, природа білків поступово почала з’ясовуватйся. Учені встановили, що біосинтез білка — центральний процес живої клітини: саме через нього «мертві» молекули нуклеїнових кислот отримують життя й хімія перетворюється на біологію. 1970 року ці знання було узагальнено Френсісом Кріком — одним із першовідкривачів структури ДНК: генетична інформація реалізується через біосинтез білка, вона переходить із ДНК в РНК і далі в білок. Окремі ділянки ДНК спочатку переписуються на іншу молекулу, РНК, а потім «прочитуються» спеціальними машинами-рибосомами, які на основі отриманої інформації й синтезують білки. Троє дослідників — Ада Ионат, Томас Стейц і Венкатраман Рамакришнан, що встановили особливості структури й функцій рибосом, були нагороджені Нобелівською премією з хімії 2009 року.

(19-36) Уперше рибосоми було описано в 50-х роках минулого століття біологами, які досліджували будову клітини. На цитологічних препаратах вони мали вигляд невеликих тугих гранул, розосереджених по всій цитоплазмі. Доволі швидко було зроблено припущення, що рибосоми певним чином пов’язані із синтезом білка. Однак зрозуміти, як саме маленькі кульки збирають поліпептидні ланцюги, дослідники не могли — їм бракувало відомостей про будову цих структур. На початок 80-х років XX століття біологам було вже відомо, що рибосоми складаються з двох субодиниць, великої й малої, функції яких є відмінними. Учені також з’ясували, що рибосоми є різними в прокаріотів (без’ядерних організмів, наприклад, бактерій) і в еукаріотів (організмів, у клітинах яких є ядро). Детальні ж характеристики структури рибосом визначити за допомогою мікроскопа, навіть електронного, було неможливо. Установити, чим є певна молекула або її частина, удалося за допомогою рентгенівської кристало­графії: кристалографи вивчали характер дифракції рентгенівського випромінювання на зразку й за отриманою картиною відтворювали структуру цього зразка. Однак використання такого методу для дослідження рибосом ускладнювалося необхідністю представляти досліджувані молекули в кристалічній формі.

(37-42) Вирощування кристалів називають мистецтвом, особливо якщо йдеться про несиметричні структури, якими є рибосоми. Тим не менш 1980 року ізраїльтянці Аді Йонат удалося визначити бу­дову цієї субодиниці. Щоправда, невелика роздільна здатність зразка внеможливлювала відтворення структури рибосом у всіх деталях. Ада Ионат і її колеги продовжили роботу, і врешті-решт їм удалося створити високоякісні кристали.

(43-50) Отримані знання стали фундаментальними для всієї молекулярної біології. Вони також сприяли розробці нових типів антибіотиків. Річ у тім, що синтез білків необхідний для підтримки життєдіяльності клітини. Якщо його зупинити, клітина загине. Як згадувалося, будова рибосом про­каріотів й еукаріотів є неоднаковою, а отже, учені можуть створювати ліки, що зупиняють білковий синтез саме в клітинах бактерій-прокаріотів. Це завдання вельми актуальне, оскільки хвороботворні бактерії постійно еволюціонують, набуваючи стійкості до застосовуваних засобів.

На початок 80-х років XX століття НЕ було відомо

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Машина зі створення життя

(1-5) Що спільного між шніцелем, кишковою паличкою, яблуками, динозаврами, вовною й кактусами? До складу кожного з них входять білки — молекули, що становлять універсальний буді­вельний матеріал живої природи. Крім того, білки відповідають за функціонал клітин, забезпечуючи всі внутрішньоклітинні процеси.

(6-18) Упродовж довгого часу люди не знали, чим є білки. У XX столітті, коли дослідники навчилися аналізувати живі системи й вивчати їхні компоненти, природа білків поступово почала з’ясовуватйся. Учені встановили, що біосинтез білка — центральний процес живої клітини: саме через нього «мертві» молекули нуклеїнових кислот отримують життя й хімія перетворюється на біологію. 1970 року ці знання було узагальнено Френсісом Кріком — одним із першовідкривачів структури ДНК: генетична інформація реалізується через біосинтез білка, вона переходить із ДНК в РНК і далі в білок. Окремі ділянки ДНК спочатку переписуються на іншу молекулу, РНК, а потім «прочитуються» спеціальними машинами-рибосомами, які на основі отриманої інформації й синтезують білки. Троє дослідників — Ада Ионат, Томас Стейц і Венкатраман Рамакришнан, що встановили особливості структури й функцій рибосом, були нагороджені Нобелівською премією з хімії 2009 року.

(19-36) Уперше рибосоми було описано в 50-х роках минулого століття біологами, які досліджували будову клітини. На цитологічних препаратах вони мали вигляд невеликих тугих гранул, розосереджених по всій цитоплазмі. Доволі швидко було зроблено припущення, що рибосоми певним чином пов’язані із синтезом білка. Однак зрозуміти, як саме маленькі кульки збирають поліпептидні ланцюги, дослідники не могли — їм бракувало відомостей про будову цих структур. На початок 80-х років XX століття біологам було вже відомо, що рибосоми складаються з двох субодиниць, великої й малої, функції яких є відмінними. Учені також з’ясували, що рибосоми є різними в прокаріотів (без’ядерних організмів, наприклад, бактерій) і в еукаріотів (організмів, у клітинах яких є ядро). Детальні ж характеристики структури рибосом визначити за допомогою мікроскопа, навіть електронного, було неможливо. Установити, чим є певна молекула або її частина, удалося за допомогою рентгенівської кристало­графії: кристалографи вивчали характер дифракції рентгенівського випромінювання на зразку й за отриманою картиною відтворювали структуру цього зразка. Однак використання такого методу для дослідження рибосом ускладнювалося необхідністю представляти досліджувані молекули в кристалічній формі.

(37-42) Вирощування кристалів називають мистецтвом, особливо якщо йдеться про несиметричні структури, якими є рибосоми. Тим не менш 1980 року ізраїльтянці Аді Йонат удалося визначити бу­дову цієї субодиниці. Щоправда, невелика роздільна здатність зразка внеможливлювала відтворення структури рибосом у всіх деталях. Ада Ионат і її колеги продовжили роботу, і врешті-решт їм удалося створити високоякісні кристали.

(43-50) Отримані знання стали фундаментальними для всієї молекулярної біології. Вони також сприяли розробці нових типів антибіотиків. Річ у тім, що синтез білків необхідний для підтримки життєдіяльності клітини. Якщо його зупинити, клітина загине. Як згадувалося, будова рибосом про­каріотів й еукаріотів є неоднаковою, а отже, учені можуть створювати ліки, що зупиняють білковий синтез саме в клітинах бактерій-прокаріотів. Це завдання вельми актуальне, оскільки хвороботворні бактерії постійно еволюціонують, набуваючи стійкості до застосовуваних засобів.

Як випливає з тексту, труднощі, пов’язані із застосуванням рентгенівської кристалографії для дослідження рибосом, були зумовлені