16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

ЗНО 2021. МОВА 6 варіант

Додано: 21 травня
Предмет: Українська мова, 11 клас
Тест виконано: 145 разів
33 запитання
Запитання 1

За алфавітом записано всі слова рядка 


варіанти відповідей

чесний, чіткий, чипси, чотири 

ватний, Валерій, вантаж, віра 

гачок, ґава, естетичний, Євген 

калач, Лідія, міріада, мирний

Запитання 2

Лише числівники записано в рядку 

варіанти відповідей

двійка, двоє, другий 

трійко, тричі, третій 

п’ять, п’ятак, п’ятий

сім, сьомий, семеро

Запитання 3

Наголос падає на другий склад у слові     

варіанти відповідей

дрова 

спина   

олень

квартал

Запитання 4

Антоніми записано в рядку 


варіанти відповідей

мирний — турботливий

мужній — сильний  

журба — радість

овочі — фрукти

Запитання 5

Лексичну помилку допущено в рядку  


варіанти відповідей

підготовка до уроків 

похід до кінотеатру

пам’ятний сувенір

пориви вітру

Запитання 6

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

варіанти відповідей

Як не мудруй, а вмерти треба.  

Брехати — не ціпом махати.  

Глибока вода, тихо пливе.         

Більше діла — менше слів.

Запитання 7

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Хрещатик розпочинається з Європейської площі, а закінчується — Бессарабською. (2) Один бік вулиці прикрашають адміністративні установи: (М,м)іськрада, (У,у)країнське (Р,р)адіо, різні агентства й відомства та ін. (3) На протилежному боці — переважно житлові будинки. (4) Нижні яруси оздоблено гранітом, а верхні здебільшого облицьовано плиткою пісочного кольору. (5) Домінантою в архітектурному ансамблі Хрещатика є знаменитий будинок із зіркою — один з давніх (К,к)иївських хмарочосів. (6) А довершують красу вулиці славетні каштани, що навесні зашалюють свої свічки.


З великої літери в тексті треба писати слово

варіанти відповідей

(М,м)іськрада

(У,у)країнське

(Р,р)адіо

(К,к)иївських

Запитання 8

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Хрещатик розпочинається з Європейської площі, а закінчується — Бессарабською. (2) Один бік вулиці прикрашають адміністративні установи: (М,м)іськрада, (У,у)країнське (Р,р)адіо, різні агентства й відомства та ін. (3) На протилежному боці — переважно житлові будинки. (4) Нижні яруси оздоблено гранітом, а верхні здебільшого облицьовано плиткою пісочного кольору. (5) Домінантою в архітектурному ансамблі Хрещатика є знаменитий будинок із зіркою — один з давніх (К,к)иївських хмарочосів. (6) А довершують красу вулиці славетні каштани, що навесні зашалюють свої свічки.


Складносурядним є речення 

варіанти відповідей

2

4

5

6

Запитання 9

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Хрещатик розпочинається з Європейської площі, а закінчується — Бессарабською. (2) Один бік вулиці прикрашають адміністративні установи: (М,м)іськрада, (У,у)країнське (Р,р)адіо, різні агентства й відомства та ін. (3) На протилежному боці — переважно житлові будинки. (4) Нижні яруси оздоблено гранітом, а верхні здебільшого облицьовано плиткою пісочного кольору. (5) Домінантою в архітектурному ансамблі Хрещатика є знаменитий будинок із зіркою — один з давніх (К,к)иївських хмарочосів. (6) А довершують красу вулиці славетні каштани, що навесні зашалюють свої свічки.

У формі знахідного відмінка вжито слово

варіанти відповідей

установи

будинки

каштани

свічки

Запитання 10

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Хрещатик розпочинається з Європейської площі, а закінчується — Бессарабською. (2) Один бік вулиці прикрашають адміністративні установи: (М,м)іськрада, (У,у)країнське (Р,р)адіо, різні агентства й відомства та ін. (3) На протилежному боці — переважно житлові будинки. (4) Нижні яруси оздоблено гранітом, а верхні здебільшого облицьовано плиткою пісочного кольору. (5) Домінантою в архітектурному ансамблі Хрещатика є знаменитий будинок із зіркою — один з давніх (К,к)иївських хмарочосів. (6) А довершують красу вулиці славетні каштани, що навесні зашалюють свої свічки.

У переносному значенні вжито слово (речення 6)

варіанти відповідей

довершують

вулиці

каштани

запалюють

Запитання 11

Знак м’якшення на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

варіанти відповідей

низ..кий, волин..ський, утр..ох  

турец..кий, різ..бяр, нян..чин    

рибон..ці, красун..чик, сяд..те

погод..ся, жен..шень, тон..ший     

винос..те, стежин..ці, т..мяний

Запитання 12

Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка

варіанти відповідей

віл..а, буд..изм, хоб..і    

одіс..ея, піц...а, пен..і    

тон..а, барок..о, ван..а

брут..о, і..мігрант, пан..а   

мадон..а, пан..о, лібрет..о

Запитання 13

Букву И на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

варіанти відповідей

др..жати, пряд..во, тр..вога     

тр..мтіти, мар..во, виб..рати 

пал..чка, кош..чок, створ..ння

к..рпатий, пром..нистий, л..ман   

мавп..ня, пор..стий, обм..нати

Запитання 14

Прочитайте речення з пропущеними літерами В й У (на їхньому місці стоять цифри). Вівса, пшениці, ячмені -  це  (1)се зіллялося (2) одну могутню хвилю; вона (3)се топить, (4)се за­бирає (5) полон. Літеру В треба написати на місці цифри 

варіанти відповідей

1

2

3

4

5

Запитання 15

Помилку допущено в написанні відмінкової форми числівника


варіанти відповідей

семидесяти шести 

п’ятдесяти чотирьох

восьмистам трьом

дев’яноста восьми

сорока чотирма

Запитання 16

Помилку в написанні імені по батькові допущено в рядку

варіанти відповідей

Георгійович, Георгіївна

Григорійович, Григоріївна 

Андрійович, Андріївна

Миколайович, Миколаївна

Євгенович, Євгенівна

Запитання 17

Правильно утворено форми ступенів порівняння всіх прикметників у рядку

варіанти відповідей

сліпіший, найцікавіший, міцніший понад усе  

якнайприємніший, більш огрядний, темніший   

більш твердіший, світліший, найдобріший 

пресумніший, нижчий за брата, найсмішніший

важчий, найбільш яскравий, самий упертий

Запитання 18

Чоловічий рід мають обидва іменники рядка

варіанти відповідей

поні, хобі 

тюль, путь 

нежить, кір   

дріб, попурі 

ступінь, лють

Запитання 19

Спільнокореневим до слова пісний є

варіанти відповідей

пізній  

посуха   

пісенний 

пісковий  

постувати

Запитання 20

Редагування потребує одна із синонімічних сполук у рядку


варіанти відповідей

попри негоду / незважаючи на негоду 

протягом тижня / упродовж тижня   

за кілька хвилин / через кілька хвилин    

за десять шоста / без десяти шість     

донині не відомо / досі не відомо

Запитання 21

Граматичну помилку допущено в реченні

варіанти відповідей

Пройшовши кілька кілометрів, ми присіли відпочити.  

Натрапивши на незнайоме слово, з’ясуйте його значення.

Перебуваючи в Римі, мені хочеться відвідати Колізей.  

Добре зігрівшись, птахи повертаються в рідний край.

Виконуючи ранкові вправи, правильно дихайте.

Запитання 22

Вставне словосполучення вжито в рядку (розділові знаки пропущено)

варіанти відповідей

По-вірменськи ми на превеликий жаль не розуміли та в серцях тепло розливалося!  

Словом я до безумства люблю небо трави зорі задумливі вечори ніжні...   

По-перше не поспішай а по-друге завжди думай над кожним словом.

Отже увесь наш клас улітку все ж таки поїде до Чорного моря.

Здавалось налетів дев’ятий вал і прокотився бурею по морі.

Запитання 23

Пунктуаційну помилку допущено в рядку

варіанти відповідей

— Як то? За свого невірного гнилого кабана та ви взяли нашого коня! — репетувала Мотря.

— То ваш кінь гнилий та червивий, а не наш кабан, — кричала Мелашка з-за бабиних плечей.

— Ще й та обзивається! Мовчала б уже та не гавкала, — кричала Мотря до Мелашки.

— Принеси лишень три карбованці, а ні, піду у волость, — обізвалась Мелашка. — тебе позивати.

— Ще й вона піде у волость! Втри передніше кривого носа та тоді підеш у волость, — кричала Мотря.

Запитання 24

Установіть відповідність між фразеологізмами-антонімами.

Фразеологізм                                    Антонім

1 тримати в кулаці                       А у кишені бряжчить

2 ставати цапки                             Б як у воду опущений

3 співати дифірамби                    В попускати віжки

4 на сьомому небі                          Г знімати стружку

                                                              Д хоч мотузки крути


варіанти відповідей

1В 2Д 3Г 4Б

1Д 2В 3Г 4Б

1В 2Г 3Д 4Б

1В 2Д 3Б 4Г

1В 2Д 3Г 4А

Запитання 25

Установіть відповідність між відокремленим членом речення та його прикладом.

Відокремлений член речення         

1 додаток    2 обставина     3 означення     4 прикладка                                    


Приклад

А Оце і є той випадок єдиний, коли найбільша мужність — утекти.

Б Вечір, мій друг таємний, пригорне мене своїм теплом.

В На дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок.

Г Вітер лютий налетів з розгону і, втомившись, під дверима ліг.

Д Багато людей на світі, а ти у мене один.


варіанти відповідей

1В 2Г 3А 4Б

1Г 2В 3А 4Б

1В 2А 3Г 4Б

1В 2Г 3Б 4А

1В 2Г 3А 4Д

Запитання 26

Установіть відповідність між групою лексики та прикладами.

Група лексики                  Приклади

1 архаїзми                         А софіт, акант

2 історизми                       Б чоло, рамено

3 неологізми                    В ґазда, легінь

4 діалектизми                  Г люстро, пліт

                                              Д печеніг, личаки

варіанти відповідей

1Б 2Д 3А 4В 

1Д 2Б 3А 4В 

1Б 2А 3Д 4В 

1Б 2Д 3В 4А 

1Б 2Д 3А 4Г

Запитання 27

Установіть відповідність між видом підрядного речення та прикладом.

1 означальне     2 з’ясувальне        3 умови        4 допусту     


А Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном.

Б Загриміло, ударило так, наче розкололися всі найбільші карпатські верхи.

В Катерина Білокур ніби розповідала світові, який талановитий її народ.

Г За честь і правду все віддай, коли ти любиш рідний край.

Д Вже листячко прокинулося де-не-де, хоч сніг у лісі сріблиться повсюди.

варіанти відповідей

1А 2В 3Г 4Д

1В 2А 3Г 4Д

1А 2Г 3В 4Д

1А 2В 3Д 4Г

1А 2В 3Г 4А

Запитання 28

Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Погонич зайнявся (1)своєю справою (2)й позвав Бека (3)тільки тоді, (4)коли до нього дійшла черга.

1                            А частка        

2                            Б сполучник       

3                            В займенник      

4                            Г прислівник       

Д прийменник

варіанти відповідей

1В 2Б 3А 4Г

1Б 2В 3А 4Г

1В 2А 3Б 4Г

1В 2Б 3Г 4А

1В 2Б 3А 4Д

Запитання 29

ОЛЕКСАНДРА ЕКСТЕР - АМАЗОНКА УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ

Київський поет Бенедикт Лівшиць у своїх знаменитих спогадах «Півтораокий стрілець» охрестив так найвидатніших жінок авангарду «амазонками, скіфськими наїзницями». Не дивно, адже їм вдалося мати сміливість і силу протистояти патріархальним канонам і здійснювати мистецькі революції наперекір пафосним портретам і реалістичним пейзажам. Олександра Екстер серед цих «амазонок» — перша.

Олександра Олександрівна Григорович народилася 1882 року в місті Білосток Гродненської губернії (нині територія Польщі). Її батько — білорус, мати — грекиня. Коли Олександрі було два роки, її сім’я переїхала до Києва, і на 35 років це місто для неї стало рідним домом. Вона навчалась у Миколи Пимоненка в Київському художньому училищі разом з Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком.

1903 року чарівна Олександра закохала в себе київського адвоката Миколу з німецьким прізви­щем Екстер. Вони побралися. У подружжя не було дітей. Художниця приділяла весь свій час мандрам і мистецтву. До того ж київське провінційне життя й освіта (на початку XX століття Київ був саме таким) не задовольняли енергійну та допитливу художницю.

З 1907 року розпочинаються її мандри. Спочатку вона їде в Москву, а потім — до Парижа. Завдяки Ґійому Аполлінеру знайомиться з Пікассо й опиняється в самому вирі європейського мис­тецтва. Олександру Екстер захоплюють ідеї кубізму, які кардинально змінюють усю її подальшу творчість.

Мистецьке життя в Києві на початку XX ст. навряд чи можна було назвати розмаїтим, тому виставка «Ланка», організована Олександрою Екстер і Давидом Бурлюком на Хрещатику в 1908 році, стала надзвичайною подією. Але провінційний смак киян 110 років тому виявився непереборним. Виставку дуже погано відвідували, до того ж за вхід потрібно було ще й платити. Звісно, для непідготовленої публіки, яка звикла переважно до салонного мистецтва, сині бики й фіолетові портрети в крапочку були дуже складними для розуміння.

Кубісти вважали колір незначним та уникали яскравих барв. Олександра Екстер не могла довго утримувати свою любов до кольору, яка в неї, імовірно, була успадкована від М. Пимоненка й народного мистецтва. Уже в 1914 році вона написала «Натюрморт з писанками», де в кубістичній картині використані яскраві відкриті барви. Олександра ж надихнула Пікассо на використання кольорів у кубізмі. Після спілкування з Екстер засновник кубізму різко розширює свою палітру та сміливо використовує всю гаму кольорів, не оминаючи й контрастів.

Олександра Екстер відома в історії мистецтва насамперед завдяки своїм реформаторським ідеям у сценографії. Вона запропонувала замість пласких розмальованих декорацій використовувати складні багатоярусні конструкції, займаючи ними весь простір сцени, а не лише її підлогу. Друге театральне новаторство — костюми, які були співзвучні з кольоровим рішенням тла.

Лише три вистави в Камерному театрі («Фаміра Кифаред», «Саломея», «Ромео і Джульєтта») принесли їй всесвітнє визнання як реформатора сценографії та театрального костюма. А. Ефрос називав декорації Екстер «урочистим парадом кубізму». Цікаво, що саме в Камерному театрі мисткиня запропонувала розмальовувати обличчя акторів. Разом з епатажами Ларіонова й Бурлюка ці спроби стали протоформами боді-арту. Крім того, вона звертає увагу на освітлення під час драма­тичної дії. Припускають, що саме Київ став місцем народження світлових ефектів. Зрештою, недар­ма Олександру Олександрівну називали «Пікассо сценографії».

Після захоплення більшовиками влади в Києві Екстер виїжджає до Одеси, а потім — до Парижа. Тут на запрошення Ф. Леже вона викладала в Академії сучасного мистецтва. Останні роки худож­ниця прожила самотньо в передмісті Фонтене-о-Роз, де померла 1949 року (За Т. Філевською).

Олександру Екстер названо «амазонкою» через те, що вона

варіанти відповідей

змогла протистояти патріархальним канонам у мистецтві

першою з жінок заявила про себе в Західній Європі

наповнила кольором мистецтво кубізму

жила тільки подорожами й мистецтвом

Запитання 30

ОЛЕКСАНДРА ЕКСТЕР - АМАЗОНКА УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ

Київський поет Бенедикт Лівшиць у своїх знаменитих спогадах «Півтораокий стрілець» охрестив так найвидатніших жінок авангарду «амазонками, скіфськими наїзницями». Не дивно, адже їм вдалося мати сміливість і силу протистояти патріархальним канонам і здійснювати мистецькі революції наперекір пафосним портретам і реалістичним пейзажам. Олександра Екстер серед цих «амазонок» — перша.

Олександра Олександрівна Григорович народилася 1882 року в місті Білосток Гродненської губернії (нині територія Польщі). Її батько — білорус, мати — грекиня. Коли Олександрі було два роки, її сім’я переїхала до Києва, і на 35 років це місто для неї стало рідним домом. Вона навчалась у Миколи Пимоненка в Київському художньому училищі разом з Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком.

1903 року чарівна Олександра закохала в себе київського адвоката Миколу з німецьким прізви­щем Екстер. Вони побралися. У подружжя не було дітей. Художниця приділяла весь свій час мандрам і мистецтву. До того ж київське провінційне життя й освіта (на початку XX століття Київ був саме таким) не задовольняли енергійну та допитливу художницю.

З 1907 року розпочинаються її мандри. Спочатку вона їде в Москву, а потім — до Парижа. Завдяки Ґійому Аполлінеру знайомиться з Пікассо й опиняється в самому вирі європейського мис­тецтва. Олександру Екстер захоплюють ідеї кубізму, які кардинально змінюють усю її подальшу творчість.

Мистецьке життя в Києві на початку XX ст. навряд чи можна було назвати розмаїтим, тому виставка «Ланка», організована Олександрою Екстер і Давидом Бурлюком на Хрещатику в 1908 році, стала надзвичайною подією. Але провінційний смак киян 110 років тому виявився непереборним. Виставку дуже погано відвідували, до того ж за вхід потрібно було ще й платити. Звісно, для непідготовленої публіки, яка звикла переважно до салонного мистецтва, сині бики й фіолетові портрети в крапочку були дуже складними для розуміння.

Кубісти вважали колір незначним та уникали яскравих барв. Олександра Екстер не могла довго утримувати свою любов до кольору, яка в неї, імовірно, була успадкована від М. Пимоненка й народного мистецтва. Уже в 1914 році вона написала «Натюрморт з писанками», де в кубістичній картині використані яскраві відкриті барви. Олександра ж надихнула Пікассо на використання кольорів у кубізмі. Після спілкування з Екстер засновник кубізму різко розширює свою палітру та сміливо використовує всю гаму кольорів, не оминаючи й контрастів.

Олександра Екстер відома в історії мистецтва насамперед завдяки своїм реформаторським ідеям у сценографії. Вона запропонувала замість пласких розмальованих декорацій використовувати складні багатоярусні конструкції, займаючи ними весь простір сцени, а не лише її підлогу. Друге театральне новаторство — костюми, які були співзвучні з кольоровим рішенням тла.

Лише три вистави в Камерному театрі («Фаміра Кифаред», «Саломея», «Ромео і Джульєтта») принесли їй всесвітнє визнання як реформатора сценографії та театрального костюма. А. Ефрос називав декорації Екстер «урочистим парадом кубізму». Цікаво, що саме в Камерному театрі мисткиня запропонувала розмальовувати обличчя акторів. Разом з епатажами Ларіонова й Бурлюка ці спроби стали протоформами боді-арту. Крім того, вона звертає увагу на освітлення під час драма­тичної дії. Припускають, що саме Київ став місцем народження світлових ефектів. Зрештою, недар­ма Олександру Олександрівну називали «Пікассо сценографії».

Після захоплення більшовиками влади в Києві Екстер виїжджає до Одеси, а потім — до Парижа. Тут на запрошення Ф. Леже вона викладала в Академії сучасного мистецтва. Останні роки худож­ниця прожила самотньо в передмісті Фонтене-о-Роз, де померла 1949 року (За Т. Філевською).

НЕПРАВИЛЬНИМ Є твердження, що Олександра Екстер

варіанти відповідей

звернула увагу на освітлення як об’єкт драматичної дії

розпочала використовувати кольори в кубізмі під впливом Пікассо

запропонувала використовувати на сцені багатоярусні конструкції

запропонувала розмальовувати обличчя акторів

Запитання 31

ОЛЕКСАНДРА ЕКСТЕР - АМАЗОНКА УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ

Київський поет Бенедикт Лівшиць у своїх знаменитих спогадах «Півтораокий стрілець» охрестив так найвидатніших жінок авангарду «амазонками, скіфськими наїзницями». Не дивно, адже їм вдалося мати сміливість і силу протистояти патріархальним канонам і здійснювати мистецькі революції наперекір пафосним портретам і реалістичним пейзажам. Олександра Екстер серед цих «амазонок» — перша.

Олександра Олександрівна Григорович народилася 1882 року в місті Білосток Гродненської губернії (нині територія Польщі). Її батько — білорус, мати — грекиня. Коли Олександрі було два роки, її сім’я переїхала до Києва, і на 35 років це місто для неї стало рідним домом. Вона навчалась у Миколи Пимоненка в Київському художньому училищі разом з Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком.

1903 року чарівна Олександра закохала в себе київського адвоката Миколу з німецьким прізви­щем Екстер. Вони побралися. У подружжя не було дітей. Художниця приділяла весь свій час мандрам і мистецтву. До того ж київське провінційне життя й освіта (на початку XX століття Київ був саме таким) не задовольняли енергійну та допитливу художницю.

З 1907 року розпочинаються її мандри. Спочатку вона їде в Москву, а потім — до Парижа. Завдяки Ґійому Аполлінеру знайомиться з Пікассо й опиняється в самому вирі європейського мис­тецтва. Олександру Екстер захоплюють ідеї кубізму, які кардинально змінюють усю її подальшу творчість.

Мистецьке життя в Києві на початку XX ст. навряд чи можна було назвати розмаїтим, тому виставка «Ланка», організована Олександрою Екстер і Давидом Бурлюком на Хрещатику в 1908 році, стала надзвичайною подією. Але провінційний смак киян 110 років тому виявився непереборним. Виставку дуже погано відвідували, до того ж за вхід потрібно було ще й платити. Звісно, для непідготовленої публіки, яка звикла переважно до салонного мистецтва, сині бики й фіолетові портрети в крапочку були дуже складними для розуміння.

Кубісти вважали колір незначним та уникали яскравих барв. Олександра Екстер не могла довго утримувати свою любов до кольору, яка в неї, імовірно, була успадкована від М. Пимоненка й народного мистецтва. Уже в 1914 році вона написала «Натюрморт з писанками», де в кубістичній картині використані яскраві відкриті барви. Олександра ж надихнула Пікассо на використання кольорів у кубізмі. Після спілкування з Екстер засновник кубізму різко розширює свою палітру та сміливо використовує всю гаму кольорів, не оминаючи й контрастів.

Олександра Екстер відома в історії мистецтва насамперед завдяки своїм реформаторським ідеям у сценографії. Вона запропонувала замість пласких розмальованих декорацій використовувати складні багатоярусні конструкції, займаючи ними весь простір сцени, а не лише її підлогу. Друге театральне новаторство — костюми, які були співзвучні з кольоровим рішенням тла.

Лише три вистави в Камерному театрі («Фаміра Кифаред», «Саломея», «Ромео і Джульєтта») принесли їй всесвітнє визнання як реформатора сценографії та театрального костюма. А. Ефрос називав декорації Екстер «урочистим парадом кубізму». Цікаво, що саме в Камерному театрі мисткиня запропонувала розмальовувати обличчя акторів. Разом з епатажами Ларіонова й Бурлюка ці спроби стали протоформами боді-арту. Крім того, вона звертає увагу на освітлення під час драма­тичної дії. Припускають, що саме Київ став місцем народження світлових ефектів. Зрештою, недар­ма Олександру Олександрівну називали «Пікассо сценографії».

Після захоплення більшовиками влади в Києві Екстер виїжджає до Одеси, а потім — до Парижа. Тут на запрошення Ф. Леже вона викладала в Академії сучасного мистецтва. Останні роки худож­ниця прожила самотньо в передмісті Фонтене-о-Роз, де померла 1949 року (За Т. Філевською).

На творчості Олександри Екстер позначилися всі названі впливи, ОКРІМ

варіанти відповідей

творчої манери Миколи Пимоненка

реалістичних портретів і пейзажів

народного мистецтва

ідей кубізму

Запитання 32

ОЛЕКСАНДРА ЕКСТЕР - АМАЗОНКА УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ

Київський поет Бенедикт Лівшиць у своїх знаменитих спогадах «Півтораокий стрілець» охрестив так найвидатніших жінок авангарду «амазонками, скіфськими наїзницями». Не дивно, адже їм вдалося мати сміливість і силу протистояти патріархальним канонам і здійснювати мистецькі революції наперекір пафосним портретам і реалістичним пейзажам. Олександра Екстер серед цих «амазонок» — перша.

Олександра Олександрівна Григорович народилася 1882 року в місті Білосток Гродненської губернії (нині територія Польщі). Її батько — білорус, мати — грекиня. Коли Олександрі було два роки, її сім’я переїхала до Києва, і на 35 років це місто для неї стало рідним домом. Вона навчалась у Миколи Пимоненка в Київському художньому училищі разом з Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком.

1903 року чарівна Олександра закохала в себе київського адвоката Миколу з німецьким прізви­щем Екстер. Вони побралися. У подружжя не було дітей. Художниця приділяла весь свій час мандрам і мистецтву. До того ж київське провінційне життя й освіта (на початку XX століття Київ був саме таким) не задовольняли енергійну та допитливу художницю.

З 1907 року розпочинаються її мандри. Спочатку вона їде в Москву, а потім — до Парижа. Завдяки Ґійому Аполлінеру знайомиться з Пікассо й опиняється в самому вирі європейського мис­тецтва. Олександру Екстер захоплюють ідеї кубізму, які кардинально змінюють усю її подальшу творчість.

Мистецьке життя в Києві на початку XX ст. навряд чи можна було назвати розмаїтим, тому виставка «Ланка», організована Олександрою Екстер і Давидом Бурлюком на Хрещатику в 1908 році, стала надзвичайною подією. Але провінційний смак киян 110 років тому виявився непереборним. Виставку дуже погано відвідували, до того ж за вхід потрібно було ще й платити. Звісно, для непідготовленої публіки, яка звикла переважно до салонного мистецтва, сині бики й фіолетові портрети в крапочку були дуже складними для розуміння.

Кубісти вважали колір незначним та уникали яскравих барв. Олександра Екстер не могла довго утримувати свою любов до кольору, яка в неї, імовірно, була успадкована від М. Пимоненка й народного мистецтва. Уже в 1914 році вона написала «Натюрморт з писанками», де в кубістичній картині використані яскраві відкриті барви. Олександра ж надихнула Пікассо на використання кольорів у кубізмі. Після спілкування з Екстер засновник кубізму різко розширює свою палітру та сміливо використовує всю гаму кольорів, не оминаючи й контрастів.

Олександра Екстер відома в історії мистецтва насамперед завдяки своїм реформаторським ідеям у сценографії. Вона запропонувала замість пласких розмальованих декорацій використовувати складні багатоярусні конструкції, займаючи ними весь простір сцени, а не лише її підлогу. Друге театральне новаторство — костюми, які були співзвучні з кольоровим рішенням тла.

Лише три вистави в Камерному театрі («Фаміра Кифаред», «Саломея», «Ромео і Джульєтта») принесли їй всесвітнє визнання як реформатора сценографії та театрального костюма. А. Ефрос називав декорації Екстер «урочистим парадом кубізму». Цікаво, що саме в Камерному театрі мисткиня запропонувала розмальовувати обличчя акторів. Разом з епатажами Ларіонова й Бурлюка ці спроби стали протоформами боді-арту. Крім того, вона звертає увагу на освітлення під час драма­тичної дії. Припускають, що саме Київ став місцем народження світлових ефектів. Зрештою, недар­ма Олександру Олександрівну називали «Пікассо сценографії».

Після захоплення більшовиками влади в Києві Екстер виїжджає до Одеси, а потім — до Парижа. Тут на запрошення Ф. Леже вона викладала в Академії сучасного мистецтва. Останні роки худож­ниця прожила самотньо в передмісті Фонтене-о-Роз, де померла 1949 року (За Т. Філевською).

Після одруження з Миколою Екстер Олександра залишила Київ, бо

варіанти відповідей

вимушена була виїхати через установлення більшовицького режиму

її не задовольняв тодішній провінційний рівень міста

у неї не було дітей, які стримували б від далекої поїздки

її запросили до Парижа викладати в Академії сучасного мистецтва

Запитання 33

ОЛЕКСАНДРА ЕКСТЕР - АМАЗОНКА УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ

Київський поет Бенедикт Лівшиць у своїх знаменитих спогадах «Півтораокий стрілець» охрестив так найвидатніших жінок авангарду «амазонками, скіфськими наїзницями». Не дивно, адже їм вдалося мати сміливість і силу протистояти патріархальним канонам і здійснювати мистецькі революції наперекір пафосним портретам і реалістичним пейзажам. Олександра Екстер серед цих «амазонок» — перша.

Олександра Олександрівна Григорович народилася 1882 року в місті Білосток Гродненської губернії (нині територія Польщі). Її батько — білорус, мати — грекиня. Коли Олександрі було два роки, її сім’я переїхала до Києва, і на 35 років це місто для неї стало рідним домом. Вона навчалась у Миколи Пимоненка в Київському художньому училищі разом з Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком.

1903 року чарівна Олександра закохала в себе київського адвоката Миколу з німецьким прізви­щем Екстер. Вони побралися. У подружжя не було дітей. Художниця приділяла весь свій час мандрам і мистецтву. До того ж київське провінційне життя й освіта (на початку XX століття Київ був саме таким) не задовольняли енергійну та допитливу художницю.

З 1907 року розпочинаються її мандри. Спочатку вона їде в Москву, а потім — до Парижа. Завдяки Ґійому Аполлінеру знайомиться з Пікассо й опиняється в самому вирі європейського мис­тецтва. Олександру Екстер захоплюють ідеї кубізму, які кардинально змінюють усю її подальшу творчість.

Мистецьке життя в Києві на початку XX ст. навряд чи можна було назвати розмаїтим, тому виставка «Ланка», організована Олександрою Екстер і Давидом Бурлюком на Хрещатику в 1908 році, стала надзвичайною подією. Але провінційний смак киян 110 років тому виявився непереборним. Виставку дуже погано відвідували, до того ж за вхід потрібно було ще й платити. Звісно, для непідготовленої публіки, яка звикла переважно до салонного мистецтва, сині бики й фіолетові портрети в крапочку були дуже складними для розуміння.

Кубісти вважали колір незначним та уникали яскравих барв. Олександра Екстер не могла довго утримувати свою любов до кольору, яка в неї, імовірно, була успадкована від М. Пимоненка й народного мистецтва. Уже в 1914 році вона написала «Натюрморт з писанками», де в кубістичній картині використані яскраві відкриті барви. Олександра ж надихнула Пікассо на використання кольорів у кубізмі. Після спілкування з Екстер засновник кубізму різко розширює свою палітру та сміливо використовує всю гаму кольорів, не оминаючи й контрастів.

Олександра Екстер відома в історії мистецтва насамперед завдяки своїм реформаторським ідеям у сценографії. Вона запропонувала замість пласких розмальованих декорацій використовувати складні багатоярусні конструкції, займаючи ними весь простір сцени, а не лише її підлогу. Друге театральне новаторство — костюми, які були співзвучні з кольоровим рішенням тла.

Лише три вистави в Камерному театрі («Фаміра Кифаред», «Саломея», «Ромео і Джульєтта») принесли їй всесвітнє визнання як реформатора сценографії та театрального костюма. А. Ефрос називав декорації Екстер «урочистим парадом кубізму». Цікаво, що саме в Камерному театрі мисткиня запропонувала розмальовувати обличчя акторів. Разом з епатажами Ларіонова й Бурлюка ці спроби стали протоформами боді-арту. Крім того, вона звертає увагу на освітлення під час драма­тичної дії. Припускають, що саме Київ став місцем народження світлових ефектів. Зрештою, недар­ма Олександру Олександрівну називали «Пікассо сценографії».

Після захоплення більшовиками влади в Києві Екстер виїжджає до Одеси, а потім — до Парижа. Тут на запрошення Ф. Леже вона викладала в Академії сучасного мистецтва. Останні роки худож­ниця прожила самотньо в передмісті Фонтене-о-Роз, де померла 1949 року (За Т. Філевською).

Творчість Олександри Екстер у тексті протиставлено

варіанти відповідей

салонному мистецтву

тодішній сценографії

народному мистецтву

традиційному костюму

Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома

Створити тест