Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених звертаннями

Як хороше жити, мій друже, мій брате, коли тобі йде дев'ятнадцятий рік.

І так їй весело, старій, так легко, неначе вона помолодшала.

Гаї, садки, урочища, хати - усе нашіптувало йому казки дитинства.

Чи чули ви, як в дзвоні молотка співає сталь, вітаючи людину.

Діти ваша мова прекрасна не соромтесь її не цурайтесь вона нічим не гірша за інші мови.

Роксолано Роксолано твоє ім'я мов дзвін

Прощай прощай чужа моя людино.

Виростеш ти сину вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги.

Зласкався доле над моїм народом.

Прости мені моя правдива мати душі моєї синій чистовід.

Поклін тобі моя зів'яла квітко моя розкішна невідступна мріє.

Прийми ж цей спів весняна ноче хоч тугою повитий, та повний; хоч гіркий, та вільний.

Ясні зорі, тихі води - то земля твоя мій сину.

Дай, Боже, сонцю бути золотим, дай, Боже, дневі щасної години, дай, Боже.

Україно молюся за мову, за божественну мову твою, і за вроду твою калинову, від якої добрішим стаю.

Хлопче замріяно слухай, розглядаючи високі стожари палаючого заходу.

Не хилися, явороньку, ти ще зелененький.

Держись, Хома, іде зима.

Язиче язиче, лихо тебе кличе.

Одійдіте, недруги лукаві!

А ще читайте книги любі друзі в них мудрість людська.

Як не любити вас літні ночі за лагідне тепло і спокій?

Веселі вітри співають свою пісню безмежному морю.

Дзвени моя пісне крилата у вітрах світової весни.