Звертання. Розділові знаки при звертанні.

Ходіть швидше сюди, не зволікайте.

Любіть землю, политу кров’ю і потом батьків і дідів ваших, бережіть її.

 Шануй і люби батьків своїх.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Земле Тобі на рану не висиплю солі.

Зоре моя вечірняя зійди над горою.

А може зараз ти не в полі любий а десь у теплому гостиннім домі.

Прийми ж цей спів хоч тугою повитий та новий хоч гіркий та вільний.

А ще читайте книги любі друзі в них мудрість людська.

Як не любити вас літні ночі за лагідне тепло і спокій?

Благословенні будьте мудрі очі що в серце дивитесь.

 Веселі вітри співають свою пісню безмежному морю.

Діти ваша мова прекрасна не соромтесь її не цурайтесь вона нічим не гірша за

інші мови.

Роксолано Роксолано твоє ім’я мов дзвін.

Прощай прощай чужа мені людино.

За правду браття єднаймось щиро єдиний маєм правий шлях.

Зласкався доле над моїм народом.

А не йдете чорні бурі і злі вітри на вечерю, то йдіть собі в безвість!

Прости мені моя правдива мати душі моєї синій чистовід.

Тебе я слухала б довіку куме мій.

Дай, Боже, сонцю бути золотим, дай, Боже, дневі щасної години,

дай, Боже, тиші мертвим і живим, дай, Боже, Україні – України!

Україно молюся за мову, за божественну мову твою, і за вроду твою калинову, від якої добрішим стаю.

Біла хато писанко яскрава! Хто тебе таку намалював?

Стара, похила, батьківська хатино, завжди для тебе я – мала дитина.

Не хилися, явороньку, ти ще зелененький!

Не журися, козаченьку, ти ще молоденький!

Держись, Хома, іде зима.

 Язиче язиче, лихо тебе миче! Тільки те й робиш, що людей горбиш.

 Не літай, вороно, у чужі хороми!

Поїдеш далеко, побачиш багато; задивишся, зажуришся, згадай мене брате!

Україно, доки жити буду доти відкриватиму тебе.

Ой, Морозе Морозенку, ти славний козаче!

За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче!

Дяка щирая тобі, ніченько-чарівниченько, що закрила ти моє личенько!

 Не покидай мене пекучий болю, не покидай важкая думо-муко.

Швидше коню швидше коню поспішай додому.

Виростеш ти сину вирушиш в дорогу виростуть з тобою приспані тривоги.

Почекай-но дівчино ще й для тебе троянди весни розцвітуть.

 Слово честі, виправлю свої двійки!

Яку красу побачив я там сьогодні!

Хочу ось цього смачного морозива!

Наказую вам відійти подалі звідси.

Гей, писарю! Неси мою печатку.

Мабуть, нам вже, моє серце, не зійтись ніколи.

Шукай цензора в собі.

Я, справді, Петре Івановичу, вас не побачив.

І зберіг я тільки, ненечко, скарб один, що ти дала, золоте, як зірка сердечко.

 Мир і любов, Україно, неси, сяй для планети, як сонце краси.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Летіли нападники як на крилах страху, а попереду них летіла звістка про їхню

ганьбу.