Звертання. Розділові знаки при звертаннях

Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать.

Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього нам ще рано.

Не оскверни цю мить і не поруш цинічним словом чи гріховним жестом.

Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови.

Годі вам гурт ворогів і прихильних марні слова промовлять.

Літня ніч спокусниця зрадлива крилом одним пів світу обняла .

Старі дуби спасибі вам за осінь за відлітання радості і птиць.

Рука в руці і музика жива спинися мить зіграй сонату вічну.

Мужай прекрасна наша мово серед прекрасних братніх мов!

Тебе я земле всю сходив до краю.

О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.

Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.

Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

Бідна волошко чому ти у житі а не на клумбі волієш рости?

Так друже мій ми любимо одно старої творчості додержане вікно.

Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.

Давай-но серце ми печаль облишимо усі негоди одцвітуть як дим.

Ні світе мій вовік не розлюбить святі поля твої і небеса і води.

Ех ти доле моя циганко не лякай мене тузом пік!

О кучері ясні і очі Беатріче чого ж ви в тьмі моїй неясні і смутні?

Там в борі вітер листям шевеліє Пречиста Діво радуйся Маріє!

Ой не сійтесь сніги ой не сійтесь рясні згиньте в темній безодні навіки!

О земле втрачена явися бодай у зболеному сні.

Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.

Дозволь мені великий господине, розважити книжками смуток твій.

Ой , ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?

О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз - ще й тлінно.

О, Борисфене, батьку наш і друже , біля твоїх родючих берегів ти нас з′єднав в часи прадавніх зрушень.

Ой не крийся ,природо, не крийся ,що ти в тузі за літом ,у тузі.

Ой , не крийся природо, не крийся , що ти в тузі за літом ,у тузі.

Ой не крийся , природо не крийся , що ти в тузі за літом у тузі.

Ой не крийся природо, не крийся, що ти в тузі за літом у тузі.

Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі ,за літом, у тузі.

Ти в мені запалила ..... кохання.

Здалеку виднілися привокзальні .......

.......зігрійте мою душу охололу.

........ не виходять мені з голови.

Саме ...... відбивались у вікнах.

Панове судді важко розібрати що і до чого як воно було.

А я щасливий що ти вручила мені одвічну тугу за тобою.

Ой ти мамцю ой ти рідна головонька моя бідна!

Дивись же на мене сонце і засмали мою душу.

Тебе я земле всю сходив до краю.

Гей ,ви , зорі ясні! Тихий місяцю мій! Де ви бачили більше кохання?

Лунайте ж, оркестри, грими барабан, бо крок наш і дух наш міцніє!

І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

Моя пісне, вогниста, шалена, ах, розбийся на світлі акорди.

Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота!

1

2

3

4

5

З морозивом, вийдіть з автобуса.

З кошиком, не порвіть мені панчохи.

Дітки, ви виходите на наступній зупинці?

Синьоока, дозволь пройти.

У зеленому капелюсі, пройдіть уперед.