Звертання. Розділові знаки при звертанні.

називає того, до кого звертаються

називає того, хто звертається

виражає ставлення мовця до висловлюваного

є головним членом речення

є другорядним членом речення

не є членром речення

Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій

Зоре, моя вечірняя, зійди над горою 

Старі, дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць.

Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе мила, васильки з-під вій

лапками

комами або знаком оклику залежно від інтонації

тире

двокрапкою

односкладні і двоскладні

прості і поширені

прості і складні

головні і другорядні

Україно! Ти для мене диво!

Пусти мене, мій батеньку, на гори, де ряст весняний золотом жаріє

Oй ти, дівчино, з горіха зерня

Як гарно ти співаєш навесні, милий соловейку!

Мій дід теж Матвієм звався

Максим допоміг бабусі донести важку сумку додому

Як тебе не любити Києве мій?

Відлетіли сірі гуси в лісі вже осінь гуде

Ти ж куди, Оксано, проти ночі?

Ким хочеш бути хлопчику в житті?

Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий!

Спасибі, братику, за добре слівце.

Ага, Коротуне, може, ти їм зовсім не потрібний?

Розцвітай ти, веснонько, свята, духом творчості все онови.

 Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі, розвійтесь, я тихе зітхання...

Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди.

Спокійно синку. З тобою все гаразд. Таке могло б статися з кожним...

іменником у кличному відмінку однини

іменником у називному відмінку однини

іменником у родовому відмінку однини

іменником у знахідному відмінку однини