ТКР Речення зі звертаннями, вставними словами

Серед яблунь і вишень біліє хатина.

Мамо, хочеш, я намалюю тобі сад?

 Гордістю кожної оселі був рушник, вишитий мамою, бабусею.

Пролетіли гуси над долиною, над калиною.

Дай мені крила Україно!

 Розпрягайте хлопці коні та лягайте спочивать.

 Горнусь до тебе Україно!

Благослови мене рідна земле як мати в дорогу.

Гарно того вчити, хто хоче все знати.

Тихі, ніжні зорі спадали з неба.

Учися пробачати юний друже якою б кривда не була.

Червоніє сосна, ніби кована мідь

Дідусю, а коли, ти, мене на полювання візьмеш?

Люблю я Києве, тебе в ранковий час.

Понеси мене на крилах, радосте моя.

Цвіти, розквітай, Україно!

___________, Зв, ___________.

  ___________.Зв!

___________.Зв! ___________.

Зв! ___________.

1.В. 2.А 3.Б.

1.Б,2.В,3.А

1.Б. 2.А. 3.В.

1.А. 2.Б. 3.В.

Вставні слова є членами речення

На письмі вставні слова не виділяємо комами

Вставні слова не є членами речення

На письмі вставні слова виділяємо комами

 На жаль ми так і не вибралися на море.

 У кімнаті здається нікого не було

Я безперечно ніколи не був у тайзі.

Наприкінці зими порожнім здається листяний ліс.

Серед українців здавна цінуються доброта і гостинність.

Весна здається мені найкращою порою року.

 З берега видно далеко.

 На щастя дощу сьогодні не було

На жаль зустріч скасували.

Подарували квіти на щастя.

Будь ласка сідайте на вільний стілець.

Кажуть Сергійко купив цікаву книжку

1

2

3

Немає

Люди різне [...] про цей випадок

[...] людині властиво помилятися

У народі [...] мовчання це золото

Брехню [...] різними словами, а правду тільки одним

нібито, по-перше, на радість

як-не-як, наприклад, уявіть собі

до речі, без сумніву, на мій погляд

навіть, на жаль, між нами кажучи

А завтра, може, дощ піде.

І ніхто не може розв'язати цю задачу.

Хлопчикові здається, що він потрапив у паралельний світ.

Здається, десь тут мій давній товариш ходить (Н. Гуменюк).

Не може такого бути! (Н. Гуменюк)

Качка одразу накинулась і на воду і на просо (В. Близнець).

На землі, і в повітрі білів сніг (М. Коцюбинський).

Осінь вкрила позолотою сади і парки, гаї і діброви.

Тут все моє - і луг, і гай (Олександр Олесь)

Звичайно, дійсно, без сумніву;

Безумовно, на щастя, як відомо;

Здається, певна річ, отже;

Справді, значить, до речі.

Тільки, на жаль, качка вже почала старіти, і не всяка їжа йде на здоров’я;

А Федько, справді, щось надзвичайне виробляв на річці;

Отже, лелека переламав крило, а тому й не зумів одлетіти до вирію наприкінці серпня.

Нових друзів шукай, а старих не забувай.

Ти не плач, не плач і мені пробач.

Оставайтеся здорові, мої високії тополі і мій хрещатий барвіночку.

Данько розповідає дорослм казки про далеке місто щастя.

Розпрягайте, хлопці, коні, та лягайте спочивать.

Веди, веди, молодий козаче, та не барися.

А що, Лавріне, чи будемо городити тин, чи й без тину обійдеться?

Арсена наздогнала струнка чорнява дівчина в білій концертній сукні.

Він Максим добре знав як згубно опускати руки в скрутну хвилину.

Це може навіть і не вірші а квіти кинуті тобі.

Жовте листя на вітрах розвіяне поховала у снігах зима.

Тут навіть повітря здавалось дуже сухим і гарячим.

А що ж по-твоєму чинити мушу?

Добра такого таки зроду у мене правда не було.

перегорнуто останню сторінку книжки

сьогоднішня гра, безспорно, була результативною

нехтувати вказівками вчителя

Гей, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..

Моя пісне, розбийся на світлі акорди.

І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

Лунайте ж, оркестри, грими барабане, бо крок наш і дух наш міцніє!

Він казав що не МОЖЕ мати ніякої насолоди від життя коли знає що поруч безправ'я все коїться

НА ДИВО коло цього питання він найбільше морочився.

Та ніч була НА ДИВО схожа.

Повітря ЗДАЄТЬСЯ п’янким і прозорим